Венжик Ірина Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венжик Ірина Сергіївна
Народилася 1977
Країна  Україна
Діяльність письменниця

Венжик Ірина Сергіївна (24. 09. 1977, Київ) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України НСПУ (2002).

Творча біографія[ред. | ред. код]

Закінчила Київський інженерно-технічний інститут (2000), Міжрегіональну академію управління персоналом (Київ, 2003).

Працювала інженером ВАТ «Геобіономіка України».

2001—2003 — спеціалістом відділу кадрів ЗАТ «Страхова компанія „Інкомстрах“»;

2003—2004 — менеджером із персоналу ТОВ «Кредо-Спорт»;

від 2004 — начальником відділу кадрів Готельного комплексу «Русь».

Венжик І. С. пише ліричні твори, основна тематика яких — пошук свого місця у світі, відчуття причетності та відповідальності кожної особистості перед сьогоденням і майбутністю. Крім того, пише також прозу, драматичні твори.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Чути скрипку й сопілку. Біла Церква, 1995 (співавт.);

Храм Психеї. К., 1999;

Дорога в дощ. Біла Церква. 2003.

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія сучасної України
  • Диба А. Оксамитова пані Ірини Венжик // Жива вода. 2000. № 9;
  • Манева Г. Відкритий лист Галини Маневої до Ірини Венжик з приводу виходу збірки «Храм Психеї» // Радосинь. 2003. № 3;
  • Дуже страшна казка // Сонячна мальвія. К., 2005.