Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка
| Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка | ||||
 | ||||
|
48°14′48″ пн. ш. 25°11′31″ сх. д. / 48.24668640002777664° пн. ш. 25.19220310002777907° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | коледж | |||
| Засновано | 15 жовтня 1905 | |||
| Випускники | Категорія:Випускники Вижницького училища прикладного мистецтва | |||
| Сайт | vkpm.org.ua | |||
 | ||||
Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка — вищий навчальний заклад України другого рівня акредитації. Готує фахівців за спеціальністю «образотворче мистецтво».
_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg)
15 жовтня 1905 року з дозволу Міністерства освіти та культів Австро-Угорщини та після відповідного рішення Буковинського краєвого парламенту у місті Вижниця відкрили мистецьку школу під назвою «Крайова школа різьбярства, токарства та металевої орнаментики (оздоби)», навчання в якій велось українською мовою.
У 1911 році заклад змінив назву на «Крайовий науковий заклад токарства, різьбярства та металевої орнаментики». Його випускники, згідно з новим статусом, отримували право організовувати власну справу і навчати учнів декоративно-прикладному мистецтву.
Румунська влада у 1921 році (у 1919 році Буковину — складову частину ЗУНР — окупували румуни, пізніше згідно з Версальським договором увійшла до складу Румунії) на базі крайової школи організувала заклад під назвою «Нижча школа мистецтва і ремесла». У 1931 році її реорганізували в середній спеціальний мистецький навчальний заклад під назвою «Вижницька індустріальна чоловіча гімназія».
У 1940 році Північна Буковина увійшла до складу Української РСР. За рішенням Чернівецького облвиконкому рад трудящих на її базі утворили «Вижницьке державне художньо-промислове училище».
- Володимир Гамаль — скульптор;[2];
- Михайло Голютяк — живописець і майстер писанкарства.[3]
- Алла Дутковська — заслужений діяч мистецтв України, відмінник освіти України.
- Василь Зінкевич — лауреат премії ім. Т. Шевченка, народний артист України[4]
- Прокопчук Олег Григорович — скульптор, художник.
- Присяжнюк Артемій Васильович — український художник, монументаліст.
- ↑ Іванюк М. В. Ворончак Володимир Іванович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- ↑ Володимир Гамаль. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Романів О. Голютяк Михайло Миколайович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1. — С. 124.
- ↑ Колодяжний Володимир. Кузня краси // Україна молода. — 2013. — № 158 (4598) (30 жовт., середа). — С. 11.
- Дугаєва Т. І. Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 391—392. — ISBN 966-02-3354-X.