Виробнича система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича система - складна багаторівнева ієрархічна система, що перетворює вихідні напівфабрикати сировини або матеріалів у кінцевий продукт, що відповідає суспільному замовленню.

Класифікація[ред.ред. код]

Залежно від рівня технологічного розвитку, організації і методів зниження затрат виділяють три типи виробничих систем:

М'яка донаукова виробнича система (військово-анархічна система)[ред.ред. код]

Це фабричне і мануфактурне виробництво, що спирається на механізацію виробництва‚ передачу основних технічних функцій машині‚ прості вузькі спеціальності. Використовується система універсальних машин (неспеціалізовані верстати і устаткування).

Управління виробництвом носить конфліктний характер. У основі - нагляд над працівниками. Характерні: нестійкість стосунків, використання нееквівалентного обміну і зовнішніх ринків (створення гостроконфліктних ситуацій на підприємствах і у взаємовідношенні з партнерами).

Жорстка наукова виробнича система (фордизм)[ред.ред. код]

Це конвеєрне виробництво, що спирається на систему спеціалізованих машин та технологічний імператив.

Характерне масове, серійне виробництво на основі управління технікою, технологіями, товарно-матеріальними і виробничими запасами.

Система виробничого і оперативного управління передбачає:

  • виробниче планування (нормування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів);
  • маршрутизацію (розробка послідовності операцій і шляхів проходження продукції через виробниче устаткування);
  • календарне планування (розробка графіку робіт і узгодження різних стадій і способів обробки продукції);
  • диспетчеризацію (розподіл виробничих завдань і маршрутно-технологічних карт серед підрозділів фірми);
  • контроль за якістю продукції;
  • наукова організація праці (удосконалення виробничих прийомів і розподілу обов'язків між працівниками.

М'яка наукова система,що базується на гнучких виробничих технологіях (тойотизм)[ред.ред. код]

Сучасний тип постіндустріального економічного зростання, що з'явився як реакція на зростання гнучкості і мобільності виробництва.

Основний принцип - пошук оптимального поєднання людських цінностей, організаційного навчання і безперервної адаптації до змінних умов.

Гнучка виробнича система (комп'ютеризоване виробництво, здатне адаптуватися до різних варіантів одних і тих же операцій).

Особливості організації процесу управління виробництвом в умовах м'яких виробничих систем:

  • системне управління виробничим процесом;
  • управління матеріальними запасами (використання комп'ютеризованої системи‚ що координує дані всіх підрозділів з метою забезпечення безперебійного виробничого процесу);
  • планування виробничих ресурсів (на основі довгострокових генеральних планів складається прогноз ринкової кон'юнктури, план інженерно-конструкторських розробок, фінансові показники, планування зайнятості, і виробничий графік);
  • цільове управління якістю продукції (системи гарантії якості, статистичний контроль за виробництвом і якістю продукції);
  • управління людськими ресурсами (участь самих працівників в процесі організації виробничих процесів та складання графіка роботи).

Див. також[ред.ред. код]