Вулиця Любомира Боднарука

Вулиця Любомира Боднарука Україна
Населений пункт	Чернігів
Місцевість	П'ять Кутів
Район	Деснянський
Історичні відомості
Назва на честь	заслуженого діяча мистецтв України Любомира Мирославовича Боднарука
Колишні назви	Ростиславська, Дзержинського
Загальні відомості
Протяжність	0,68 км
Координати початку	51.502056456084304, 31.308673224102876
Координати	51.50258713702647, 31.3042357
Координати кінця	51.50296788027454, 31.29917501026041
Поштові індекси	14013
Транспорт
Автобуси	немає
Тролейбуси	немає
Зупинки громадського транспорту	немає
Рух	двосторонній
Покриття	проїжджа частина - асфальт, тротуар - бруківка
Інфраструктура
Будівлі	від №1 до №59
Забудова	переважно одно- та двоповерхова
Підприємства	ЗАТ "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика"
Зовнішні посилання
Мапа

Вулиця Любомира Боднарука — вулиця в Деснянському районі міста Чернігова. Пролягає від проспекту Перемоги — площі П'ять кутів до вулиці Київська.

Примикає провулок Любомира Боднарука.

Історія

Початково вулиця мала назву Ростиславська, була прокладена територією древнього передмістя вздовж третьої лінії укріплень. Була забудована індивідуальними будинками лише з північного боку (сучасна непарна сторона вулиці), наприкінці 19 століття поступово було забудовано південну сторону вулиці.

З 1943 року наприкінці вулиці було засновано промислову артіль імені Паризької Комуни, яка у 1960 році була реорганізована у Чернігівську картонну фабрику, а у 1964 році було приєднано районне видавництво, перетворивши підприємство на «Чернігівську картонно-поліграфічну фабрику».

1940 року Ростиславську вулицю перейменовано на вулицю Дзержинського — на честь радянського політичного діяча Фелікса Едмундовича Дзержинського.

12 лютого 2016 року вулиця отримала сучасну назву — на честь заслуженого митця України Любомира Мирославовича Боднарука, згідно з Розпорядженням міського голови В. А. Атрошенком Чернігівської міської Ради № 46-р «Про перейменування вулиць та провулків вулиці міста».

У 2019 було проведено капітальний ремонт вулиці, створено централізовану каналізацію будинків. Після ремонту на вулиці відкрито двосторонній рух (до цього був односторонній: від проспекту Перемоги в бік вул. Київська),

Забудова

Вулиця прокладена від площі П'ять кутів у західному напрямку, дійшовши до Стрижня, робить поворот на північний захід. Кінець вулиці прокладено вздовж річки Стрижень: на її правому березі парна сторона не забудована.

Парна та непарна сторони вулиці зайнята садибною забудовою, частково багатоповерховою житловою (один 5-поверховий будинок) та територією промислових підприємств.

Підприємства:

будинок № 26 - Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика.

На вулиці є низка історичних житлових будинків:

• будинок № 4 - закнинутий нині дерев'яний житловий будинок, початково це був прибутковий будинок Єлецького монастира.
• будинок № 5 - цегляний двоповерховий будинок, що належав Андрію Юхимовичу Ганжі (батькові Петра Ганжі), надвірному раднику, який служив чиновником у губернській казенній палаті.
• будинок № 29 - дерев'яний будинок, де жила дружина Андрія Ганжі, Софія Федорівна Ганжа (мати Петра Ганжі).

Деякі будинки мають фасади з різьбленим дерев'яним декором (№4, 13, 29).

Фотогалерея

• 
  Будинок №4 (колишній прибутковий будинок Єлецького монастира).
• 
  Дерев'яний декор фасаду будинку №4.
• 
  Будинок № 5 (колишній будинок надвірного радника Андрія Юхимовича Ганжі).
• 
  Будинок №29 (колишній будинок Софії Федорівни Ганжі).
• 
  Дерев'яний декор фасаду будинку №29.

Література

Сапон В.М. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2007. — 128 с.