Вікторов Павло Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторов Павло Вікторович
Псевдо Вікторів
Народився 1869(1869)
Помер 1920(1920)
Діяльність кооператор, громадський діяч, благодійник культури
Відомий завдяки засновник і член Правління «Дніпросоюзу», відповідальний за торговельну діяльність

Павло́ Ві́кторович Ві́кторов (нар. 1869 — пом. 1920) — український кооператор, член Правління Дніпросоюзу, благодійник української культури.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

З 1917 року — один з організаторів і член правління Дніпровського союзу споживчих товариств (Дніпросоюз).

Відповідав за торговельну діяльність. Відряджався до Одеси, яка була одним з центральних осередків союзу.

У ніч з 24 на 25 березня 1919 року разом з дружиною, а також подружжями членів Правління «Дніпросоюзу» Гавсевича і Ботвиновського був заарештований більшовиками.[1]

Благодійна діяльність[ред. | ред. код]

Був благодійником української культури. За це 1920 року Павло Григорович Тичина присвятив йому посмертно вірш «Пам'яти П. В. Вікторова» («Свобода, рівність і любов», «Блажен, блажен, благословен…»), музику до якого написав Кирило Стеценко.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрій Сова. Розвиток української національної кооперації Наддніпрянщини у 1919 році (на прикладі «Дніпросоюзу») — с. 36

Посилання[ред. | ред. код]

  • Вікторов Павло // Ізборник Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1
  • Вінок Павлу Вікторову: Поезії, музика, статті, біографія, спомини / Упорядкував і зредагував А. Харченко. — К.: Дніпросоюз, 1920. Включає вірш «Пам'яти П. В. Вікторова» П. Тичини та партитуру нот К. Стеценка. Автори поетичних творів, статей та спогадів: О. Кобець, А. Харченко, С. Салум, М. Верхошанська, Д. Коліух, К. Леве, М. Нечипорович, І. Федорченко, А. Гінзбург-Наумов, М. Кочевський.