Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Баранівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баранівський район

Адамівка[ред. код]

с. АДАМІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 34 особи, з яких 16 чоловіків та 18 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 14 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісова Поляна[ред. код]

с. ЛІСОВА ПОЛЯНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 76 осіб, з яких 36 чоловіків та 40 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Любарська Гута[ред. код]

с. ЛЮБАРСЬКА ГУТА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 69 осіб, з яких 31 чоловік та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 24 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Наталія[ред. код]

с. НАТАЛІЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 362 особи, з яких 168 чоловіків та 194 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,82 %
російська 2,18 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Осичне[ред. код]

с. ОСИЧНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 69 осіб, з яких 26 чоловіків та 43 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дібрівка[ред. код]

с. ДІБРІВКА (КАМ`ЯНИЙ БРІД селищна рада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 227 осіб.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жовте[ред. код]

с. ЖОВТЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 121 особа, з яких 52 чоловіки та 69 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 122 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,81 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тартак[ред. код]

с. ТАРТАК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 107 чоловіків та 142 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 187 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,47 %
російська 0,53 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червонодвірка[ред. код]

с. ЧЕРВОНОДВІРКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 20 осіб, з яких 9 чоловіків та 11 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дорогань[ред. код]

с. ДОРОГАНЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 40 осіб, з яких 20 чоловіків та 20 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,45 %
інші 4,55 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зятинець[ред. код]

с. ЗЯТИНЕЦЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 32 особи, з яких 14 чоловіків та 18 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 9 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ожгів[ред. код]

с. ОЖГІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 42 особи, з яких 13 чоловіків та 29 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 23 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Турова[ред. код]

с. ТУРОВА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 19 осіб, з яких 7 чоловіків та 12 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 9 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Будисько[ред. код]

с. БУДИСЬКО

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 21 особа, з яких 7 чоловіків та 14 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 15 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Берестівська сільська рада[ред. код]

БЕРЕСТІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1330 осіб, з яких 585 чоловіків та 745 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1075 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,07 %
російська 0,56 %
білоруська 0,19 %
молдовська 0,19 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Берестівка[ред. код]

с. БЕРЕСТІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 573 особи, з яких 257 чоловіків та 316 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 460 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,78 %
російська 0,22 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зрубок[ред. код]

с. ЗРУБОК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 11 осіб, з яких 4 чоловіки та 7 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 14 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,86 %
російська 7,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мирославль[ред. код]

с. МИРОСЛАВЛЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 612 осіб, з яких 270 чоловіків та 342 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 506 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,42 %
російська 0,79 %
білоруська 0,40 %
молдовська 0,40 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ситисько[ред. код]

с. СИТИСЬКО

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 134 особи, з яких 54 чоловіки та 80 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 95 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вірлянська сільська рада[ред. код]

ВІРЛЯНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1492 особи, з яких 691 чоловік та 801 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1437 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,44 %
російська 0,56 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вірля[ред. код]

с. ВІРЛЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 726 осіб, з яких 341 чоловік та 385 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 747 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,46 %
російська 0,54 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Климентіївка[ред. код]

с. КЛИМЕНТІЇВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 766 осіб, з яких 350 чоловіків та 416 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 690 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,42 %
російська 0,58 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дубрівська сільська рада[ред. код]

ДУБРІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 2832 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,94 %
російська 0,67 %
вірменська 0,18 %
білоруська 0,07 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дубрівка[ред. код]

с. ДУБРІВКА (ДУБРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2432 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,10 %
російська 0,49 %
вірменська 0,16 %
білоруська 0,08 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зірка[ред. код]

с. ЗІРКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 160 осіб, з яких 75 чоловіків та 85 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 115 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красуля[ред. код]

с. КРАСУЛЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 108 осіб, з яких 48 чоловіків та 60 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 76 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,37 %
російська 2,63 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

П'ятирічка[ред. код]

с. П`ЯТИРІЧКА (ДУБРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 209 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,17 %
російська 2,36 %
вірменська 0,47 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жарівська сільська рада[ред. код]

ЖАРІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 480 осіб, з яких 218 чоловіків та 262 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 415 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,52 %
російська 0,48 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жари[ред. код]

с. ЖАРИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 430 осіб, з яких 198 чоловіків та 232 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 378 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,47 %
російська 0,53 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Деревищина[ред. код]

с. ДЕРЕВИЩИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 50 осіб, з яких 20 чоловіків та 30 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 37 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зеремлянська сільська рада[ред. код]

ЗЕРЕМЛЯНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 587 осіб, з яких 259 чоловіків та 328 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 832 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,65 %
російська 2,75 %
польська 0,24 %
молдовська 0,12 %
інші 0,24 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зеремля[ред. код]

с. ЗЕРЕМЛЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 362 особи, з яких 162 чоловіки та 200 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 681 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,96 %
російська 1,61 %
молдовська 0,15 %
інші 0,28 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вишнівка[ред. код]

с. ВИШНІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 63 особи, з яких 27 чоловіків та 36 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 37 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,30 %
російська 2,70 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Середня[ред. код]

с. СЕРЕДНЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 162 особи, з яких 70 чоловіків та 92 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 114 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 88,60 %
російська 9,65 %
польська 1,75 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Йосипівська сільська рада (Баранівський район)[ред. код]

ЙОСИПІВСЬКА сільрада (БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 737 осіб, з яких 315 чоловіків та 422 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 753 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,97 %
російська 1,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Йосипівка (Баранівський район)[ред. код]

с. ЙОСИПІВКА (ЙОСИПІВСЬКА сільрада, БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 302 особи, з яких 126 чоловіків та 176 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 330 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,11 %
російська 0,89 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Табори[ред. код]

с. ТАБОРИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 435 осіб, з яких 189 чоловіків та 246 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 423 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,86 %
російська 1,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кашперівська сільська рада[ред. код]

КАШПЕРІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1753 особи, з яких 769 чоловіків та 984 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1543 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,65 %
молдовська 0,06 %
польська 0,06 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кашперівка[ред. код]

с. КАШПЕРІВКА (КАШПЕРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1274 особи, з яких 567 чоловіків та 707 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1052 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 0,86 %
молдовська 0,10 %
польська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гриньки[ред. код]

с. ГРИНЬКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 308 осіб, з яких 125 чоловіків та 183 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 325 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,69 %
російська 0,31 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Озерянка[ред. код]

с. ОЗЕРЯНКА (КАШПЕРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 171 особа, з яких 77 чоловіків та 94 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 166 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Марківська сільська рада[ред. код]

МАРКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2025 осіб, з яких 911 чоловіків та 1114 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1989 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,65 %
російська 1,15 %
молдовська 0,10 %
білоруська 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Марківка[ред. код]

с. МАРКІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 485 осіб, з яких 213 чоловіків та 272 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 427 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,54 %
російська 0,46 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глибочок[ред. код]

с. ГЛИБОЧОК (МАРКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 933 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,18 %
російська 1,72 %
молдовська 0,11 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стара Гута[ред. код]

с. СТАРА ГУТА (МАРКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 548 осіб, з яких 244 чоловіки та 304 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 629 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,73 %
російська 0,79 %
білоруська 0,16 %
молдовська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мокренська сільська рада[ред. код]

МОКРЕНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1212 осіб, з яких 540 чоловіків та 672 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1068 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,16 %
російська 0,84 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мокре[ред. код]

с. МОКРЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 537 осіб, з яких 240 чоловіків та 297 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 460 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,79 %
російська 0,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вересна[ред. код]

с. ВЕРЕСНА

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 172 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,42 %
російська 0,58 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Забара[ред. код]

с. ЗАБАРА (МОКРЕНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 152 особи, з яких 67 чоловіків та 85 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 172 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,42 %
російська 0,58 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Закриниччя[ред. код]

с. ЗАКРИНИЧЧЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 315 осіб, з яких 143 чоловіки та 172 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 264 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 2,26 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Радулинська сільська рада[ред. код]

РАДУЛИНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 681 особа, з яких 289 чоловіків та 392 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 629 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,84 %
російська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Радулин[ред. код]

с. РАДУЛИН

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 510 осіб, з яких 216 чоловіків та 294 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 479 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,79 %
російська 0,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зелений Гай[ред. код]

с. ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ (РАДУЛИНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 171 особа, з яких 73 чоловіки та 98 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 150 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рогачівська сільська рада (Баранівський район)[ред. код]

РОГАЧІВСЬКА сільрада (БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1957 осіб, з яких 872 чоловіки та 1085 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1764 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,98 %
російська 1,02 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рогачів[ред. код]

с. РОГАЧІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1109 осіб, з яких 486 чоловіків та 623 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1021 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,83 %
російська 1,17 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Млини (Баранівський район)[ред. код]

с. МЛИНИ (РОГАЧІВСЬКА сільрада, БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 84 особи, з яких 36 чоловіків та 48 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 76 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,68 %
російська 1,32 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Острожок[ред. код]

с. ОСТРОЖОК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 654 особи, з яких 308 чоловіків та 346 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 589 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,66 %
російська 0,34 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня (Баранівський район)[ред. код]

с. РУДНЯ (РОГАЧІВСЬКА сільрада, БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 110 осіб, з яких 42 чоловіки та 68 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 78 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,15 %
російська 3,85 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Смолдирівська сільська рада[ред. код]

СМОЛДИРІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1530 осіб, з яких 665 чоловіків та 865 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1202 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,26 %
російська 0,41 %
польська 0,25 %
болгарська 0,08 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Смолдирів[ред. код]

с. СМОЛДИРІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1021 особа, з яких 453 чоловіки та 568 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 838 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,53 %
російська 0,36 %
болгарська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванівка[ред. код]

с. ІВАНІВКА (СМОЛДИРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 236 осіб, з яких 89 чоловіків та 147 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 165 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червонопрапорне[ред. код]

с. ЧЕРВОНОПРАПОРНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 273 особи, з яких 123 чоловіки та 150 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 199 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,51 %
польська 1,49 %
російська 1,00 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Суємецька сільська рада[ред. код]

СУЄМЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1287 осіб, з яких 568 чоловіків та 719 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1005 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,40 %
російська 0,60 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Суємці[ред. код]

с. СУЄМЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1161 особа, з яких 515 чоловіків та 646 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 886 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Володимирівка[ред. код]

с. ВОЛОДИМИРІВКА (СУЄМЕЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 126 осіб, з яких 53 чоловіки та 73 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 119 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хижівська сільська рада[ред. код]

ХИЖІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 792 особи, з яких 368 чоловіків та 424 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 701 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,86 %
гагаузька 0,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хижівка[ред. код]

с. ХИЖІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 585 осіб, з яких 276 чоловіків та 309 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 522 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,81 %
гагаузька 0,19 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стовпи[ред. код]

с. СТОВПИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 207 осіб, з яких 92 чоловіки та 115 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 179 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ялишівська сільська рада[ред. код]

ЯЛИШІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 686 осіб, з яких 312 чоловіків та 374 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 590 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,49 %
російська 1,51 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ялишів[ред. код]

с. ЯЛИШІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 177 осіб, з яких 69 чоловіків та 108 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,67 %
російська 3,33 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісове[ред. код]

с. ЛІСОВЕ (ЯЛИШІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 240 осіб, з яких 110 чоловіків та 130 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 188 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Явне[ред. код]

с. ЯВНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 269 осіб, з яких 133 чоловіки та 136 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 254 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,43 %
російська 1,57 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дібрівка[ред. код]

с. ДІБРІВКА (КАМ`ЯНОБРІДСЬКА селищна рада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 300 осіб, з яких 121 чоловік та 179 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дібрівська сільська рада (Баранівський район)[ред. код]

ДІБРІВСЬКА сільрада (БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3293 особи, з яких 1552 чоловіки та 1741 жінка.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дібрівка (Баранівський район)[ред. код]

с. ДІБРІВКА (ДІБРІВСЬКА сільрада, БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2751 особа, з яких 1300 чоловіків та 1451 жінка.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

П'ятирічка (Баранівський район)[ред. код]

с. П`ЯТИРІЧКА (ДІБРІВСЬКА сільрада, БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 274 особи, з яких 129 чоловіків та 145 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глубочок[ред. код]

с. ГЛУБОЧОК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 992 особи, з яких 454 чоловіки та 538 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вересня[ред. код]

с. ВЕРЕСНЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 208 осіб, з яких 90 чоловіків та 118 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

М Баранівка[ред. код]

м БАРАНІВКА

Населення[ред. код]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[1]

Мова Відсоток
українська 98,09 %
російська 1,72 %
вірменська 0,08 %
білоруська 0,03 %
молдовська 0,03 %
польська 0,02 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою населення 2001 мова не вказано текст

Дібрівка (Баранівський район)[ред. код]

с. ДІБРІВКА (БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН)

== Населення == 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою населення 2001 мова не вказано текст
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Баранівський_район&oldid=34205795