Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Башуцький Олександр Павлович
БАШУЦЬКИЙ Олександр Павлович
(11.04(30.03).1803–07.04 (26.03).1876) – військовик, журналіст, видавець, історик. Н. в Санкт-Петербурзі в родині дворянина з Черніг. губ. Павла Башуцького, петерб. коменданта. Навч. в Пажеському корпусі (1811– 22). Військ. службу почав прапорщиком лейб-гвардії Ізмайловського полку. Від 1824 – ад’ютант петерб. генерал-губернатора Михайла Милорадовича, якого супроводжував по Сенатській пл. 26(14) груд. 1825, коли того смертельно поранив декабрист П. Каховський. 1849 записав свої спогади про цей день (опубл. Вільною російською друкарнею з 1860 та в «Историческом вестнике» 1908). Від 1833 – на цивільній службі, з 1836 – камергер, 1849 – дійсний статський радник.
Автор розвідки «Панорама Санкт-Петербурга» (ч. 1–3. СПб., 1834), статей у газетах «Северная пчела», «Санкт-Петербургские ведомости», журналах «Отечественные записки», «Сын Отечества» та ін. Ініціатор і укладач альманаху «Наши, списанные с натуры русскими», поширеного в 14 вип. 1841–42 (серед запрошених ним до праці – Г. Квітка-Основ’яненко, на племінниці якого Марії він був одружений; Основ’яненко, в свою чергу, залучив Т. Шевченка – як художника-ілюстратора).
Протягом 1830-х рр. видав низку часописів із цінними матеріалами, в т.ч.: «Журнал общеполезных сведений» (1835–39) й «Листок промышленности, ремесел, искусств и фабрик» (1838– 39). 1840 з присвятою Г. Основ’яненку випустив «Очерки из портфеля ученика натурного класса. Тетрадь первая: Мещанин». Написав передмову до «Театрального альбома» (1842–43). Власний твір «Самоотверженные» вмістив в альманасі « Молодик» 1844. Редагував тижневик «Иллюстрация» (1847–49).
Наприкінці 1849 отримав відставку через зведений на нього наклеп, пішов послушником до монастиря (деякий час перебував у Києво-Печерській лаврі). 1854 повернувся «в мир», зайнявся місіонерською діяльністю, благочинністю, збиранням коштів на церк. заходи, малював образи. Виступав у газ. «Домашняя беседа для народного чтения» В.Аскоченського. На схилі віку захопився гомеопатією, безкорисливо лікував нужденних.
П. у м. С.-Петербург.
Література
[ред. код]- Смирнов-Сокольский Н. Рассказы о книгах. М., 1983; Наши, списанные с натуры русскими. М., 1986;
- Шикин В.Н., Охотин Н.Г. Башуцкий. В кн.: Русские писатели: 1800–1917, т. 1. М., 1989; Листи до Тараса Шевченка. К., 1993;
- Карташова И.В. Башуцкий. В кн.: Русские писатели: XIX век, ч. 1. М., 1996.
Джерела
[ред. код]- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: П.Г. Усенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Bashutskyj_O; том: 1