Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Богров Дмитро Григорович
БОГРОВ Дмитро Григорович
(справжнє ім’я та по батькові – Мордко Гершкович; 10.02(29.01). 1887–25(12).09.1911) – агент охоронного від-ня Департаменту поліції МВС і одночасно терорист. Н. в м. Київ у заможній єврейс. родині. Його дід Г.Богров, уродженець Полтавщини, був одним із перших рос.-єврейс. літераторів. Б. закінчив з відзнакою 1-шу Київ. класичну г-зію (1905) і вступив у цьому ж році до Київ. ун-ту на юрид. ф-т. 1905 продовжив навч. в Мюнхенському ун-ті. Наприкінці 1906 повернувся до Києва і вступив до студентського гуртка анархо-комуністів. У серед. 1907, залишаючись чл. анархістської орг-ції, поступив на службу до київ. охоронного від-ня. Б. видав охранці бл. 150 революціонерів різних партій і програв у карти парт. касу. Щоб відвести від себе підозру, він під час перебування 1911 в Києві імп. Миколи II та його свити з нагоди відкриття пам’ятників імп. Олександру II та княгині Ользі здійснив 14(01) верес. в Київ. оперному театрі замах на голову Ради міністрів П.Столипіна – останній був тяжко поранений і невдовзі, 18(05) верес., помер. 22(09) верес. Київ. військ.-окружний суд засудив Б. до смертної кари через повішання. Вирок було виконано 25(12) верес. в р-ні Лисогорського форту Київ. фортеці.
Література[ред. код]
- Книжник И. Воспоминания о Богрове – убийце Столыпина. «Красная летопись», 1922, № 5;
- Гроссман-Рощин И. Дмитрий Богров – убийца Столыпина. «Былое», 1924, № 26;
- Лазарев Е. Дмитрий Богров и убийство Столыпина. «Воля России», 1926, № 6–7;
- Волковинський В.М. Документи слідчої справи про вбивство П.А.Столипіна. «Архіви України», 1990, № 2–4.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: В.М. Волковинський.; url: http://history.org.ua/?termin=Bogrov_D; том: 1