Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Водяний Яків Михайлович
ВОДЯНИЙ Яків Михайлович
(20.10.1886–10.05.1940) – укр. політ. діяч, учасник української революції 1917–1921. Н. в м. Сміла. За фахом учитель. Від 1905 – чл. партії есерів (див. Українська партія соціалістів-революціонерів), з 1907 – есерівської орг-ції «Українська народна оборона», очолював її бойову дружину в Києві. Тричі заарештований царським урядом (1906, 1907, 1909). Перебував 1907, 1909 на засланні у Наримському краї (нині у межах Томської обл., РФ). 1908 – в Галичині, 1911–17 – в Японії й Австралії. Од літа 1917 – організатор Вільного козацтва, черкас. полковий отаман, учасник з’їзду Вільного козацтва в Чигирині. Вів боротьбу з більшовицькими військами, рад. владою, заочно засуджений ЧК до розстрілу (1919). Кер. повстанських загонів у р-ні Холодного Яру (1921). З 1922 – у Польщі. Працював у страхових, кооп. т-вах, розвідувальних органах УНР (1927– 30). Автор драм «Право сваволі», «Холодний Яр». Заарештований органами НКВС 27 верес. 1939. Страчений.
Література[ред. код]
- Демартино А. Холодноярський отаман Яків Водяний. «Незборена нація», 1995, № 22–23;
- Коваль Р.М. Яків Водяний. Смілянський полковник. В кн.:
- Коваль Р.М. Отамани Гайдамацького краю. К., 1998.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: Г.П. Савченко.; url: http://history.org.ua/?termin=Vodianyj_Y; том: 1