Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГУБЕРНСЬКЕ ПРАВЛІННЯ
ГУБЕРНСЬКЕ ПРАВЛІННЯ — місц. адм. установа, колегіальний орган при губернаторові. Створювалися з 1780 у кожній губернії згідно з губернською реформою 1775. Підпорядковувалися Сенатові, а з 1802 — і МВС. Значення Г.п. як колегіального органу з 1830-х рр. почало падати, і правління перетворилося на виконавчий канцелярський орган при губернаторові. Це призвело до того, що місцева влада стала рутинною й малоефективною. До складу правлінь входили губернатор і радники (2 з 1821, 3 з 1824, 4 з 1837), котрих призначав Сенат та які складали Заг. присутствіє. Губернатор був головою правління, але засідання останнього вів не постійно. Віце-губернатор засідав на правах старшого чл. правління. При Г.п. діяли губернський прокурор та стряпчі казенних і карних справ, чиновники з особливих доручень, скарбник з помічником, губернський і повітові землеміри. 1865 набрало чинності нове положення про Г.п., що вводило посади губернських мед. інспектора, інженера, архітектора. Г.п. набуло права відкривати пром. заклади, торги, приватні друкарні, аптеки, звільняти з посад лікарів. Заг. присутствіє обговорювало нові законодавчі акти, спільні з казенною палатою торги, орг. заходи. Від 1824 Г.п. поділялося на 4 від-ня, які очолювали радники. В залежності від розмірів губернії в складі Г.п. могло бути від 1 до 3 розпорядчих від-нь, буд. від-ня і канцелярія заг. присутствія. Госп. питання перебували у віданні віце-губернатора. При Г.п. діяли друкарня, регістратура, архів, працював губернський землемір, що керував також креслярнею, та повітові землеміри.
У ході ліберальних реформ 1860—70-х рр. повноваження Г.п. було обмежено, зокрема, після земської реформи 1864 і міської реформи 1870 госп. питання перебрали на себе ін. установи, судова реформа 1864 позбавила правління суд. функцій. Воно звільнялося від другорядних адм.-госп. справ. Після 1865 при правлінні було відкрито лікарське від-ня, очолюване мед. інспектором, куди на правах спеціалістів входили пом. інспектора і фармацевт. Буд. від-ня залишалися в тих містах, на які не поширювалася в повному обсязі міська реформа 1870. Межове від-ня контролювало діяльність повітових землемірів. До від-нь додалися «фабричні столи».
Г.п. існували до 1917.
Література[ред. код]
- Эйхельман О. Обзор центральных и местных учреждений управления в России… К., 1890; Министерство внутренних дел: Исторический очерк. СПб., 1901;
- Градовский А.Д. Начала русского государственного права. В кн.:
- Градовский А.Д. Собрание сочинений, т. 9, ч. 3. СПб., 1908;
- Воробьева Ю.С., Ерошкина А.Н. Губернское правление. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник, кн. 1. М., 1996;
- Шумилов М.М. Губернаторские канцелярии и губернские правления в России 50–80-х гг. XIX в. В кн.: Проблемы социально-экономической и политической истории России XIX–ХХ века: Сборник статей памяти В.С. Дякина и Ю.Б. Соловьева. СПб., 1999;
- Лысенко Л.М. Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи (XVIII – начала ХХ века). М., 2001.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Автор: В.С. Шандра.; url: http://history.org.ua/?termin=Gubernske_pravlinnya; том: 2