Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДВОРЯНСЬКІ КОМІТЕТИ

ДВОРЯНСЬКІ КОМІТЕТИ — губернські органи, ств. спец. рескриптом імп. Олександра II з метою розроблення проєкту положень про умови скасування кріпацтва в Російській імперії. 20 листопада 1857 на ім’я віленського генерал-губернатора В.Назімова було видано перший рескрипт про організацію Д.к. Протягом березня—жовтня 1858 такі комітети створювалися по всіх губерніях. В Україні переважну частину чл. губернського дворянського к-ту обирали повітові дворянські збори, а частину призначав губернатор. Протягом 1858—59 питання про умови скасування кріпосного права широко обговорювались у Д.к., на повітових дворянських зборах та нарадах. Д.к. при виробленні проєктів «Положень» про відміну кріпосного права мали чітко дотримуватися програми й загальних вказівок Головного комітету (за свавільність губернатор міг розпустити Д.к.).

Щодо сел. питання поміщики розділилися на дві групи: консервативну (більшість), яка виступала проти наділення селян землею при звільненні від кріпацтва, та ліберальну (меншість), яка висловлювалася за звільнення селян із наділенням їх  зем-лею, але за певний викуп. До першої належали здебільшого поміщики чорноземних губ. (у т. ч. й частина укр.), до другої — нечорноземних губ. (і частина укр. теж), які відображали точку зору капіталізованого дворянства й ліберальної буржуазії. Ці два угруповання мали свої друковані органи: перше — «Журнал землевладельцев», друге — «Сельское благоустройство». В останньому друкувався Ю.Самарін. Близько до позицій лібералів стояв І.Вернадський, видавець «Экономического указателя». 8 верес. 1859 спец. ред. комісія завершила підготовку єдиного законодавчого акта про звільнення селян із землею і передала його на обговорення у Д.к. Група дворян на чолі з консерватором В.Паніним підготувала протилежний проєктові ред. комісії варіант пропозицій щодо вирішення аграрного питання, засудивши при цьому «комуністичні начала» проєкту ред. комісії. Далі розгорнулася боротьба за зміни окремих формулювань єдиного проєкту, наслідком якої стало, за наполяганням представників деяких Д.к., зменшення норми сел. наділів у 115 повітах Рос. імперії, що призвело у майбутньому до вилучення у селян відрізків, збільшення сел. повинностей та встановлення переоброчки через 20 років. Після цього проєкт із внесеними змінами, що значно погіршували становище селян, був переданий  спочатку до Гол. к-ту із сел. справи, потім до Держ. ради та на затвердження і підпис імп. Олександру II (див. Селянська реформа 1861).

Література

• Теплицький В.П. Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. К., 1959; Отмена крепостного права на Украине. Сборник документов и материалов. К., 1961;
• Литвак Б.Г. Переворот 1861 года в России: почему не реализовалась реформаторская альтернатива. М., 1991.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: Т.І. Лазанська.; url: http://history.org.ua/?termin=Dvoryanski_komitety; том: 2