Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗМІЙОВИКИ

ЗМІЙОВИКИ. Під такою назвою в науці відомі бронз., срібні, рідше — золоті вироби у формі медальйонів із зображенням: на лицьовому боці — архангела Михаїла або Пресвятої Богородиці, або християн. святих (Федора Стратилата, Федора Тирона, Бориса і Гліба, цілителів Козьми і Даміана) чи сюжетів хрещення Ісуса Христа або розп’яття (хрест з фігурою розіп’ятого Ісуса Христа), на зворотному — змієподібної істоти із людським обличчям. Зображення, як правило, супроводжено грец. або кириличними написами, що здебільшого подібні до заклинань від немочі. Традиція виготовлення цих виробів була запозичена у Візантії. За призначенням ці вироби, очевидно, служили амулетами-оберегами. В спец. істор. літ. З. називають також «гривнами». Так, відомі Смоленська гривна — золотий З., знайдений 1886 поблизу с. Ковшич на Смоленщині; Білгородська гривна — золотий З., знайдений 1877 в с. Білогородка. Припускають, що Білгородська гривна належала Мстиславу Великому в часи його білгородського княжіння чи комусь із його родини. Найвідомішою є Черніг. гривна — золотий З., знайдений 1821 під Черніговом на р. Білоус (прит. Десни, бас. Дніпра). Він являє собою великих розмірів медальйон із зображенням архангела Михаїла і написом (на зворотному боці) «Господи, помози рабу своему Василию. Амин». Припускають, що цей З. міг належати Володимиру Мономаху (хрещене ім’я — Василій) в часи його черніг. княжіння.

Література

• Орлов А.С. Амулеты «Змеевики» Исторического музея. В кн.: Отчет Государственного Исторического музея за 1916–1925 гг. М., 1926;
• Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. М., 1948;
• Николаева Т.В., Чернецов А.В. Древнерусские амулеты–змеевики. М., 1991;
• Пуцко В.Г. Білгородська гривна. В кн.: Старожитності Русі–України. К., 1994.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: О.П. Толочко.; url: http://history.org.ua/?termin=Zmiyovyky; том: 3