Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Навроцький Осип

НАВРОЦЬКИЙ Осип (24.03. 1890—06.08.1972— військ. і політ. діяч. Н. в с. Гологочі (нині Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Закінчив г-зію в Бережанах, навч. на правничому ф-ті Львів. ун-ту. Голова Укр. студентського союзу (1912—13), провідний діяч Української радикальної партії і член її гол. управи (1912—14). Від 1914— у Легіоні Українських січових стрільців (сотня В.Дідушка), учасник боїв у Карпатах. Активний учасник визвол. змагань, керівник інтендантської служби 2-ї Коломийської бригади та заст. керівника інтендантської служби III-го корпусу Української Галицької армії, керівник запілля Херсон. д-зії Армії УНР. Один із засновників Української військової організації (1920), один із 3-х членів Начальної команди та її голова (1921) до часу прибуття полковника Є.Коновальця, в’язень польс. тюрем (1921—23, у зв’язку з акціями УВО). 1920—26— ген. секретар, заст. голови Укр. радикальної партії. 1920—39— член гол. управи, директор вид-ва «Червона калина», член гол. виділу т-ва «Просвіта» і гол. управи т-ва «Рідна школа». Емігрував до Канади (1948). Автор численних спогадів про часи визвол. змагань, які друкувалися в часописах «Вільне слово», «Український голос», різних збірниках.

П. у м. Вінніпеґ (Канада).

Література

За волю України: Історична збірка УСС. 1914—1964. Нью-Йорк, 1967;

• Якимович Б.З.Збройні Сили України: Нарис історії. Львів, 1996.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.

Автор: Б.З. Якимович.; url: http://history.org.ua/?termin=Navrotskyj_O; том: 7