Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Національний музей у Львові

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО. Заснований у лютому 1905 митрополитом А.Шептицьким на основі Церковно-археол. музею, що існував з 1894 при митрополичій канцелярії. Для опрацювання збірки на посаду хранителя запрошений І.Свєнціцький, який організував першу музейну експозицію. 1907 отримав назву «Церковний музей». 1908 утворено Кураторію, яка відала справами закладу. В грудні 1909 перейменований на «Національний музей імені митрополита Андрея графа на Шептичах Шептицького». Для потреб музею 1911 був куплений окремий будинок — вілла Дуніковських (архіт. В.Рауш, 1898). На офіц. відкритті експозиції 13 грудня 1913 музей переданий митрополитом А.Шептицьким у дар укр. народові. Основу збірки складали подаровані ним ікони, стародруки та рукописи, етногр. й археол. матеріали, давнє декоративне шитво, загалом — понад 10 тис. предметів. Поповнення збірок музею впродовж 1908—18 склали подарунки з колекцій А.Петрушевича, В.Шухевича, архівів М.Павлика, М.Драгоманова, Львівського товариства «Просвіта». На поч. 1930-х рр. музейна збірка налічувала понад 80 тис. предметів. В австрійс., польс. і рад. періоди в музеї працювали в різний час відомі діячі науки і к-ри — І.Свєнціцький (хранитель і директор, 1905—52), М.Бойчук, М.Драган, Я.Музика, С.Паращук, Я.Пастернак, Є.-Ю.Пеленський, В.Пещанський, В.Свєнціцька, В.Січинський, М.Сосенко, П.Холодний, М.Чубатий, В.Щербаківський. Вони зробили значний внесок у розвиток музейної справи, вивчення творів укр. мист-ва, розробку критеріїв його поцінування, методики реставрації іконопису. Членами трьох кураторій музею були відомі наук., культ., церк. діячі А.Білецький (перший голова), В.Децикевич, Є.Гвоздецький, І.Левинський, Є.Олесницький, С.Рудницький, Й.Сліпий, К.Студинський, С.Томашівський, В.Щурат. Після приєднання Західної України до СРСР 1939 Нац. музей 3 січня 1940 разом із Галереєю міста Львова об’єднаний у Львів. держ. картинну галерею і поповнився збірками реорганізованих та розформованих рад. властями львів. музеїв. Водночас із фондів музею вилучено до ін. музеїв збірки історико-археол. та етногр. характеру. У часи гітлерівської окупації (червень 1941 — липень 1944) функціонував під попередньою назвою. У рад. час, наприкінці 1944, музею надано назву Львів. держ. музей укр. мист-ва, 1965 — Львів. музей укр. мист-ва. 1947—53 з музею вилучено до спецфондів понад 4 тис. книжок, до архіву МДБ — 138 томів рукописів, 7,5 тис. примірників нереалізованого накладу музейних видань 1913—39, вивезено і знищено 1728 творів образотворчого мист-ва. Після проголошення незалежності України 1991 музею надано назву Національний музей у Львові. Науково-мистецька фундація митрополита Андрея Шептицького. 2005 отримав статус національного і сучасну назву. Музей володіє одним із найбільших в Україні зібрань образотворчого мист-ва, яке містить понад 118 тис. творів осн. фонду і бл. 52 тис. предметів науково-допоміжного фонду. Серед них — унікальна збірка укр. ікон 14—18 ст. (понад 4 тис.), колекція наскрізної дерев’яної різьби, збірка рукописів та стародруків — від кириличних інкунабул до рідкісних видань 18 ст. Ш.Фіоля, Ф.Скорини, І.Федорова, Львівської братської друкарні, Києво-Печерської друкарні, рідкісна колекція нар. сакральної скульптури; збірка укр. гравюри 17—18 ст., малярство і скульптура 18—19 ст. Експозиції: давньоукр. мист-во і мист-во поч. 19 — 20 ст.; укр. сучасне мист-во і нар. мист-во. У складі музею на правах відділів —художньо-меморіальні музеї О.Кульчицької, Л.Левицького, О.Новаківського, І.Труша у Львові та художньо-етногр. музей «Сокальщина» в Червонограді. Видає «Літопис Національного музею у Львові» (1934—38, поновлений 2000).

Дж.: Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові. К.—Львів, 1996. 

Література

• Свєнціцький І. XXV літ діяльності Національного музею. В кн.: Двайцятьпятьліття Національного музею у Львові: Збірник. Львів, 1930;
• Сидор О. Іларіон Свєнціцький і реставраційна справа в Національному музеї у Львові. «Пам’ятки України», 1996, № 3—4; Україна: Скарби музеїв і заповідників: Путівник. К., 1997;
• Коць-Григорчук Л. Іларіон Свєнціцький — музейний діяч. «Пам’ятки України», 1998, № 1; Львів: Туристичний путівник. Львів, 2007.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.

Автор: Д.М. Посацька, Л.Д. Федорова.; url: http://history.org.ua/?termin=Natsionalnyj_Lvovi; том: 7