Вільчинська Зоя Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільчинська Зоя Володимирівна
Wilczynski Zoe.JPG
Народилася 6 лютого 1954(1954-02-06) (64 роки)
м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність історик, краєзнавець, архівіст та педагог
Володіє мовами українська
Жанр стаття

Вільчинська Зоя Володимирівна (6 лютого 1954 р., м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область) — історик, краєзнавець, архівіст та педагог. Член Національної спілки журналістів України (2009) та Національної спілки краєзнавців України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася Зоя Володимирівна 6 лютого 1945 року у м. Козятин Вінницької області у робітничій сім'ї. В 1961 році пішла в перший клас, а в 1971 році закінчила Козятинську загальноосвітню школу № 2. Після школи працювала старшою піонервожатою (1971–1974 рр.) в школах району. Потім була вихователем школи-інтернату (1974–1975 рр.). Заочно навчалась в Київському Державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на історичному факультеті, який закінчила в 1979 році і отримала спеціальність — «історик, викладач історії та суспільствознавства».[1] В 1975 році була обрана звільненим секретарем комсомольської організації Козятинського залізничного училища. З 1977 року перейшла на викладацьку роботу в училищі, почала займатись дослідженням історії рідного краю, де працювала по 1996 рік. З 1996 по 2000 рік працювала заступником директора Козятинської середньої школи № 4. А з 2000 року, з утворенням міського управління освіти, займала посаду заступника управління. З 2001 року, з організацією архівного відділу у м. Козятин, призначена начальником архівного відділу Козятинської міської ради, де й працює по даний час.[2] Член Національної спілки журналістів України. Член Національної спілки краєзнавців України.

Краєзнавча та літературна діяльність[ред. | ред. код]

Зоя Володимирівна Вільчинська займається краєзнавчою та літературною діяльністю. Протягом багатьох років співробітничає із засобами масової інформації. Опублікувала в пресі більше ніж 150 дослідницьких статей з історії Козятинського краю. Підготовлене дослідницьке видання «Голодомор на Козятинській землі 1932–1933 років», «Адміністративно-територіальний устрій Козятинського району». Працює над дослідженням теми «Козятин — місто залізничників» (від історії виникнення до сьогодення), «Сталінські репресії на Козятинщині».[3]

Краєзнавчі праці[ред. | ред. код]

  • Наша історія: адмін.-територ. устрій, сусп.-політ. історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення / З. Вільчинська. — Вінниця: Вінниц. картогр. ф-ка, 2013. — 912 с. : іл.
  • Про це умовчували на протязі десятиріч: [голод 1932–1933 рр. у Козятин. р-ні] / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2001. — 29 листоп. — С. 5.
  • Козятин — місто залізничників: [історія залізничної станції Козятин] / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2005. — 9 черв. — С. 8.
  • Парк-утопия або розповідь про нездійснений парковий комплекс місцевого значення: [про паркове буд-во у Козятині у післявоєн. роки] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2005. — 17 лип.
  • Безкровна війна: [про наслідки Голодомору 1932–1933 рр. у Козятин. р-ні] / З. Вільчинська // Вінниччина. — 2007. — 23 листоп. — С. 3.
  • В знак високої пошани і вдячності: [про Почесних громадян міста, Героїв Рад. Союзу] / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 7 трав. — С. 7.
  • То коли ж звільнили Козятин? / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 26 берез. — С. 6.
  • Героями не народжуються: [про двічі Героя Рад. Союзу І. Склярова] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 16 лип. — С. 4.
  • Перша згадка про Козятин — станцію / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 9 лип. — С. 10.
  • Стрімка розбудова міста у ХХ столітті: у 70-80-х роках минулого століття Козятин стрімко змінював своє обличчя / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 9 лип. — С. 14.
  • Руйнівний атеїзм проти пам'яток архітектури: історія козятин. церков / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 9 лип. — С. 15.
  • Медицина: рік 1948 : за арх. даними / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 18 черв. — С. 6.
  • Сторінка історії міста — визволення Козятина / З. Вільчинська // RІА Козятин. — 2009. — 24 груд. — С. 13.
  • Скільки героїв виплекала Козятинська земля? : [про Героїв Рад. Союзу Козятинщини] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2010. — 22 квіт. — С. 5.
  • Відродження… : [з історії Самгородоц. р-ну, нині частина Козятин. р-ну] / З. В. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2010. — 2 верес. — С. 6.
  • «Віснику» — 80 : [історія Козятин. районки] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2010. — 2 груд. — С. 4.
  • Чорний біль: [про Чорнобильську катастрофу з докум. Козятин. міськ. архіву] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 21 квіт. — С. 6.
  • Друге відродження Козятинського вокзалу / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 30 черв. — С. 6.
  • Козятинщина у 1941 році: екскурс в семидесятилітню історію / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 28 лип. — С. 6.
  • Трагедія Козятинського «Бабиного яру» у спогадах очевидців та архівних документах / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2011. — 28 лип. — С. 7.
  • Розкуркулення: одна з найтрагічніших сторінок історії — масові репресії на Козятинщині / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 15 верес. — С. 6.
  • 20 років незалежності: погляд історика / З. Вільчинська // Вінниччина. — 2011. — 19 серп. — С. 7.
  • Православні храми Козятинщини / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 4 серп. — С. 6.
  • З історії Козятинської дирекції залізничних перевезень / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2011. — 3 листоп. — С. 6.
  • До історії Білопільського та Самгородоцького районів / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2013. — 10 жовт. — С. 5.
  • Фабрично-заводське училище. Історія, що відгукується болем / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2013. — 28 листоп. — С. 4.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  1. Відмінник народної освіти;
  2. Вчитель — методист;
  3. Нагороджена знаком «За сприяння розвитку Південно — Західної залізниці», як позаштатний кореспондент газети «Робоче Слово»;
  4. Почесна грамота та пам'ятний знак Кабінету міністрів України (за серію дослідницьких матеріалів про голодомор в Україні, частина котрих була опублікована в ЗМІ);
  5. Грамоти Вінницької обласної ради та облдержадміністрації.

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • http://krayvinnitsa.blogspot.com/2013/10/blog-post_22.html - презентація кн. З. Вільчинської «Наша історія: адміністративно-територіальний устрій, суспільно-політична історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення» у рамках засід. науково-краєзн. клубу «Дослідник краю».
  • Чернега, Н. Почесна грамота від Кабінету Міністрів: [її отримала козятинчанка З. Вільчинська за вагом. особист. внесок в забезпеч. розв. арх. справи] / Н. Чернега // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 30 квіт. — С. 1.
  • Чернега, Н. Почесний громадянин міста Козятин: [про історика-архівіста, нач. міськ. архіву З. Вільчинську] / Н. Чернега // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 7 лип. — С. 6.
  • Паламарчук, В. Єднає народ чесна історія: [17 жовт. 2013 р. в обл. б-ці ім. К. А. Тімірязєва відбулась презентація кн. «Наша історія», відомого краєзнавця з Козятина З. В. Вільчинської] / В. Паламарчук // Вінниччина. — 2013. — 23 жовт. — С. 15 : фото.
  • Пацановська, О. З чого починається Батьківщина? : [про презентацію кн. дир. Козятин. міськ. архіву З. Вільчинської «Наша історія»] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2013. — 21 листоп. — С. 4.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вінниччина журналістська: до 50-річчя утвор. НСЖУ / авт.-упоряд. В. Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 37.
  2. Вільчинська, З. Наша історія: адмін.-територ. устрій, сусп.-політ. Історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення / З. Вільчинська. — Вінниця: Вінниц. картогр. ф-ка, 2013. — 912 с. : іл.
  3. Гальчак, С. Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ — поч. ХХІ ст. : монографія / С. Гальчак. — Вінниця, 2013. — С. 493.

Посилання[ред. | ред. код]