Вітторіо Кассар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітторіо Кассар
Народився 1550
ймовірно Валлетта
Помер прибл. Червень 1609
Гоцо, Гоцо, Мальта
Країна  Мальта
Діяльність архітектор
Батько Джироламо Кассар
У шлюбі з Маттеа Кассар

Вітторіо Кассар (мальт. Vitor Cassar, прибл. 1550 — прибл. 1609), при народженні Гіо Вітторіо Кассар[1] — мальтійський архітектор і військовий інженер. Син відомого архітектора Джироламо Кассара, був прийнятий в лицарі Госпітальєрів в 1587 році. Кассар став інженером-резидентом Ордену на початку 17 століття і він керував модернізацією Цитаделли на Гоцо між 1600 і 1603 роками.

Багато подробиць його життя невідомі, включаючи дати його народження та смерті. Стверджується, що він спроєктував деякі Віньякурські башти і кілька церков, але цьому немає жодних підтверджень.

Біографія[ред. | ред. код]

Вітторіо Кассар був, ймовірно, первістком Джироламо Кассара та його дружини Маттеї, він був улюбленцем і головним спадкоємцем свого батька.[2][3] Кажуть, що він народився приблизно в 1550 році, але ця дата в основному базується на припущеннях.[4] Родина Кассарів, яка, ймовірно, походить із Сицилії, вкорінилась на Мальті принаймні з 1440 року[1][2]

9 квітня 1587 року Кассар був прийнятий в лицарі Ордену Святого Іоанна. 18 травня того ж року він отримав звання сержанта в церкві Кораблетрощі Святого Павла у Валлетті. Приблизно в 1594 році Орден відправив Кассара в поїздку по різних містах Італії, щоб вивчати новітні архітектурні стилі та зустрітися з відомими інженерами.[5]

Кассар керував модернізацією Цитаделли між 1600 і 1603 роками

Приблизно в 1600 році Кассар був призначений інженером-резидентом Ордену, посада, яку раніше обіймав його батько. У вересні 1600 року Кассару було доручено керувати модернізацією укріплень Цитаделли на Гоцо. У цей час на Гоцо він також проєктує вежіу Гарзес, яка була побудована вже після того, як Кассар залишив острів. У Кассара склалися непрості стосунки з губернатором острова Фердінандо де Розольміні, це призвело до того, що його відкликали назад на Мальту в серпні 1603 року після неодноразових доган через повільний хід робіт.[6]

Дата й обставини смерті Кассара невідомі. Вважається, що він помер у 1607 році, коли встановив плиту в пам'ять про себе в каплиці Святої Варвари в Циттаделлі.[7] Однак військовий історик Стефан Спітері стверджує, що він помер приблизно в середині червня 1609 року[8], і деякі записи свідчать про те, що він був похований у Валлетті.[7] Кассар точно був мертвий 14 травня 1615 року, коли його мати Маттеа склала заповіт відправяти меси за упокій душі Вітторіо.[9]

Будівлі, будівництво яких приписують Кассару[ред. | ред. код]

Вежа Святої Марії, яку Джованні Франческо Абела приписав Кассару.

Документальних свідчень про діяльність Кассара як архітектора чи військового інженера дуже мало. Єдиним свідченням його роботи як військового інженера є документи, що стосуються його керівництва перебудовою Цитаделли між 1600 і 1603 роками, а також згадки про попередні ескізи вежі Гарзес, датовані 1601–02 роками.[10]

Багато інших будівель приписували Кассару, але ці твердження сумнівні та малоймовірні, оскільки немає підтверджуючих їх доказів.

У 1647 році Джованні Франческо Абела приписав проєкт вежі Святої Марії на Коміно (збудованої в 1618 році) Кассару. У 1703 році Бартоломео даль Поццо приписав йому як вежу на Коміно, так і вежу Санта-Марія-делле-Граціє (збудовану в 1620 році), а згодом включили у цей список ще три Віньякурські башти — вежу Святого Павла (1610 р.), вежу Святого Лучіана (1610—1611 рр.) та вежу Святого Фоми (1614).[11][12] Однак вважається, що Кассар помер у 1609 році, тобто до того, як почалася робота над ще першою Віньякурською вежею.[8]

Церква Святої Марії (Біркіркара), одна з кількох церков, побудову якої приписують Кассару

Список церков, побудова яких приписується Кассару[13]

Проте немає жодних задокументованих записівь, які б це підтверджували.[14]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вітторіо Кассар був запальним, часто потрапляв у сварки і та кримінальні хроніки. Він був ув'язнений на шість місяців у форті Сент-Анджело за те, що переслідував іншого лицаря та побив його слугу. У 1604 році Вітторіо та його брат Габріеле були втягнуті в бійку з деякими «світськими особами». Обставини цього інциденту невідомі, але його розцінюють як серйозне правопорушення.[15]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Mangion, Giovanni (1973). Girolamo Cassar Architetto maltese del cinquecento (PDF). Melita Historica (Italian) . Malta Historical Society. 6 (2): 192—200. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  2. ↑ а б Mangion, Giovanni (1973). Girolamo Cassar Architetto maltese del cinquecento (PDF). Melita Historica (Italian) . Malta Historical Society. 6 (2): 192—200. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  3. ↑ Gaul, Simon (2007). Malta, Gozo and Comino. New Holland publishers. с. 325. ISBN 9781860113659.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  5. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  6. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  7. ↑ а б Environmental Planning Statement for the Creation of Stabilised Slopes and Car Parking at Rabat, Gozo – Responses to MEPA and other stakeholders' comments (PDF). Malta Environment and Planning Authority. Fgura. August 2012. с. 44, 233. Архів оригіналу (PDF) за 29 March 2015.
  8. ↑ а б Spiteri, Stephen C. (2013). In Defence of the Coast (I) – The Bastioned Towers. Arx – International Journal of Military Architecture and Fortification. 3: 70—74. Архів оригіналу за 27 July 2016.
  9. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  10. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  11. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  12. ↑ Gaul, Simon (2007). Malta, Gozo and Comino. New Holland publishers. с. 325. ISBN 9781860113659.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A–F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 534. ISBN 9789993291329.
  14. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
  15. ↑ Mallia-Milanes, Victoria (1984). In Search of Vittorio Cassar – A Documentary Approach (PDF). Melita Historica. Malta Historical Society. 9 (3): 247—269. Архів оригіналу (PDF) за 16 April 2016.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітторіо_Кассар&oldid=42245069