ГЕС Інавасіро I
| ГЕС Інавасіро I | |
|---|---|
 | |
| 37°32′38″ пн. ш. 140°00′06″ сх. д. / 37.54404570002777319° пн. ш. 140.001922800027756466° сх. д.Координати: 37°32′38″ пн. ш. 140°00′06″ сх. д. / 37.54404570002777319° пн. ш. 140.001922800027756466° сх. д. | |
| Країна |
 Японія |
| Стан | діюча |
| Річка | Ніппаші |
| Каскад | каскад на Ніппаші |
| В експлуатації з | жовтень 1914 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1914 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 62,4 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 106 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 68 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 110 |
| Власник | Tokyo Electric Power |
| Оператор | TEPCO Renewable Powerd |
  ГЕС Інавасіро I | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Інавасіро I (猪苗代第一発電所) – гідроелектростанція в Японії на острові Хонсю. Знаходячись перед Інавасіро II (37,5 МВт), становить верхній ступінь каскаду на річці Ніппаші, яка дренує четверте за розмірами озеро країни Інавасіро та впадає праворуч до річки Агано (має устя на узбережжі Японського моря на північній околиці міста Ніїґата).
На початку 1910-х років Ніппаші перекрили бетонною водозабірною греблею, котра дозволила організувати в Інавасіро коливання рівня поверхні в діапазоні 1,9 метра, що, враховуючи його велику площу – 104 км2, перетворило цю водойму на резервуар для гідроенергетики. В 1940-му по лівобережжю Ніппаші проклали канал довжиною 0,5 км та тунель довжиною 0,7 км, котрі дозволили збільшити діапазон коливань до 3,2 метра. Перекинута цим шляхом вода далі спрямовується греблею до дериваційної траси, котра так само прямує по лівобережжю та включає канал довжиною 1,6 км з шириною від 13 до 16 метрів та глибиною 6 метрів, а також тунель і акведук довжиною біля 0,3 км кожен.
Після верхнього балансувального басейну розмірами 35х37 метрів та глибиною до 7 метрів починаються шість напірних водоводів довжиною по 0,42 км зі спадаючим діаметром від 2,7 до 1,9 метра.
Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс загальною потужністю 68,6 МВт (номінальна потужність станції рахується як 62,4 МВт), які використовують напір у 106 метрів.
Відпрацьована вода по відвідному каналу довжиною 0,1 км повертається до Ніппаші.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1]
- ↑ 水力発電所ギャラリー 東京電力ホールディングス猪苗代第一発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |