ГЕС Амбукало
| ГЕС Амбукало | |
|---|---|
| 16°27′33″ пн. ш. 120°44′27″ сх. д. / 16.459333° пн. ш. 120.741056° сх. д.Координати: 16°27′33″ пн. ш. 120°44′27″ сх. д. / 16.459333° пн. ш. 120.741056° сх. д. | |
| Країна |
 Філіппіни |
| Стан | діюча |
| Річка | Агно |
| Каскад | каскад на Агно |
| Початок будівництва | 1950 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 105 МВт |
| Середнє річне виробництво | 305 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | з відвідною деривацією |
| Розрахований напір | від 154 до 179 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 25 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х34,9 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидна із глиняним ядром |
| Висота греблі | 129 м |
| Довжина греблі | 452 м |
| Власник | SN Aboitiz (SNAP) |
| Мапа | |
ГЕС Амбукало – гідроелектростанція на Філіппінах на острові Лусон. Знаходячись перед ГЕС Бінга, становить верхній ступінь в каскаді на річці Агно, яка впадає у затоку Лінгайєн на західному узбережжі острова.
В межах проекту річку перекрили кам’яно-накидною греблею із глиняним ядром висотою 129 метрів та довжиною 452 метри. Вона утворила водосховище з первісним об’ємом 327 млн м3 (в т.ч. корисний об’єм 258 млн м3), в якому припускалось коливання рівня у операційному режимі між позначками 694 та 752 метри НРМ (у випадку повені останній показник зростає до 754 метрів НРМ). Внаслідок активного надходження осаду об’єм сховища скоротився у кілька разів і станом на 2007 рік становив лише 125 млн м3 (в т.ч. корисний об’єм 53 млн м3), при цьому нижній операційний рівень зріс до 740 метрів НРМ.
Зі сховища ресурс по тунелю довжиною 0,3 км з діаметром 7 метрів подається до підземного машинного залу, а відпрацьована вода повертається у річку по відвідному тунелю довжиною 2,2 км з діаметром 5,2 метра.
У 1956-му ГЕС ввели в експлуатацію з трьома турбінами потужністю по 25 МВт. Занесення сховища осадом, котре підсилилось внаслудок землетрусу в 1990-му та наступних зсувів, призвело до припинення роботи станції починаючи з 1999 року. Після цього у другій половині 2000-х ГЕС Амбукало викупила компанія SN Aboitiz, котра провела реабілітацію та модернізацію об’єкта. Зокрема, спорудили нові водозабір, підвідний тунель та завершальну структуру відвідного тунелю (останнє було викликане зростанням рівня дна у нижньому б’єфі з 568 до 584 метрів НРМ). Повторно введена в експлуатацію у 2011 році, станція використовує три турбіни типу Френсіс потужністю по 34,9 МВт, які при напорі від 154 до 179 метрів забезпечують виробництво 305 млн кВт-год електроенергії на рік.[1][2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAP. www.snaboitiz.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
- ↑ Cabrera, M. (4 грудня 2017). Dam Maintenance and Rehabilitation: Proceedings of the International Congress on Conservation and Rehabilitation of Dams, Madrid, 11-13 November 2002 (англ.). Routledge. ISBN 9781351456739. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
- ↑ CDM Ambukalo (PDF).[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Ambuklao hydro power plant rehabilitation to be delayed for a year. philstar.com. Процитовано 22 грудня 2018.