ГЕС Амістад
| ГЕС Амістад | |
|---|---|
 | |
| 29°27′01″ пн. ш. 101°03′28″ зх. д. / 29.450277780027779073° пн. ш. 101.05777778002777723° зх. д.Координати: 29°27′01″ пн. ш. 101°03′28″ зх. д. / 29.450277780027779073° пн. ш. 101.05777778002777723° зх. д. | |
| Країна |
 США  Мексика |
| Адмінодиниця | Вал-Верде[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Ріо-Гранде |
| Каскад | каскад на Ріо-Гранде |
| Початок будівництва | 1963 (гребля) |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1983 (США), 1987 (Мексика) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 132 МВт |
| Середнє річне виробництво | 161 (США) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | від 35 до 71 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 4х65 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х33 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна + земляна |
| Висота греблі | 77 м |
| Довжина греблі | 2975 м |
| ЛЕП | 138 |
| Власник | International Boundary and Water Commission |
  ГЕС Амістад | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Амістад у Вікісховищі | |
ГЕС Амістад — гідроелектростанція на межі штату Техас (Сполучені Штати Америки) та Мексики. Знаходячись між ГЕС Elephant Butte (28 МВт, вище по течії) та ГЕС Фалькон, входить до складу каскаду на річці Ріо-Гранде (басейн Мексиканської затоки).
У межах проекту долину річки перекрили комбінованою греблею висотою 77 метрів та довжиною 2975 метрів, яка включає центральну бетонну ділянку (потребувала 1375 тис. м3 матеріалу) та прилеглі до неї більш протяжні земляні частини (вміщують 10,3 млн м3 матеріалу). Вона утримує витягнуте по долині Ріо-Гранде на 121 км водосховище з площею поверхні 263 км2 (у випадку повені до 360 км2) та об'ємом 4174 млн м3 (під час повені до 6827 млн м3). Створення цієї водойми призвело до затоплення збудованих раніше малих ГЕС Девіс-Лейк (1,8 МВт) та Волк-Лейк (1,35 МВт).
За півтора десятиліття після зведення греблі її доповнили гідроенергетичними потужностями, для чого кожна зі сторін проекту спорудила на своїй території пригреблевий машинний зал (в США його ввели у експлуатацію в 1983-му, тоді як мексиканський об'єкт став до ладу за чотири роки по тому). Всього встановлено чотири турбіни типу Френсіс, які працюють при напорі від 35 до 71 метра (номінальний напір 54 метра). Належний США машинний зал забезпечує середньорічне виробництво на рівні 161 млн кВт-год електроенергії.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 138 кВ.[2][3][4][5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ National Inventory of Dams — 1975.
- ↑ THE INTERNATIONAL AMISTAD DAM AND RESERVOIR UNITED STATES AND MEXICO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 травня 2018.
- ↑ MAJOR HYDROELECTRIC POWERPLANTS IN TEXAS Historical and Descriptive Information 8y F. A. Godfrey and C. L. Dowell (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2020.
- ↑ Amistad Project Office. www.ibwc.gov. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ Amistad Dam and Power Hydro Power Plant TX USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 19 березня 2019.