ГЕС Арапуні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Арапуні
38°04′17″ пд. ш. 175°38′35″ сх. д. / 38.07138889002777660° пд. ш. 175.64333333002775817° сх. д. / -38.07138889002777660; 175.64333333002775817Координати: 38°04′17″ пд. ш. 175°38′35″ сх. д. / 38.07138889002777660° пд. ш. 175.64333333002775817° сх. д. / -38.07138889002777660; 175.64333333002775817
Країна Нова Зеландія Нова Зеландія
Стан діюча
Річка Ваїкато
Каскад каскад на Ваїкато
Початок будівництва 1924 (перша черга), 1934 (друга черга)
В експлуатації з 1929
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19291932 (перша черга), 19381946 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 204  МВт
Середнє річне виробництво 805  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 53  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 10 Kvaerner
Кількість та марка гідрогенераторів 10 Siemens
Основні споруди
Тип греблі бетонна аркова
Висота греблі 64  м
Довжина греблі 94  м
ЛЕП 110
Власник Mighty River Power
Оператор Mercury Energyd
Сайт mercury.co.nz
ГЕС Арапуні. Карта розташування: Нова Зеландія
ГЕС Арапуні
ГЕС Арапуні
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Арапуні у Вікісховищі

ГЕС Арапуні – гідроелектростанція на Північному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Ваїпапа (вище по течії) та ГЕС Карапіро, входить до складу каскаду на річці Ваїкато, яка тече з центрального Вулканічного плато Північного острова у північно-західному напрямку та впадає до Тасманового моря за чотири десятки кілометрів від Окленду.

В межах проекту річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 64 метри та довжиною 94 метри з товщиною по гребеню 5,8 метра. Вона утримує резервуар з площею поверхні 9,4 км2 та об’ємом 145 млн м3, в якому припустиме коливання рівня поверхні між позначками 109 та 111,7 метра НРМ. Зі сховища по лівобережжю прямує дериваційний канал довжиною 1,2 км, який переходить у вісім напірних водоводів діаметром 3,6 метра.

В машинному залі у 1929 році ввели в експлуатацію три турбіни типу Френсіс потужністю по 15 МВт. Запуск четвертого такого ж гідроагрегату затримався до 1932-го, оскільки було необхідним провести значні роботи з усунення виявлених у системі протікань. Ще за шість років стали до ладу два агрегати наступної черги з одиничною потужністю 21,6 МВт. Війна затримала завершення робіт, тому дві останні турбіни ввели у 1946-му. Це дозволило поставити на модернізацію першу чергу, яка повернулась до роботи в 1947-му з чотирма турбінами потужність по 17,85 МВт. Таким чином, загальний показник станції зріс до 157,8 МВт. В подальшому ГЕС прйшла ще через кілька етапів модернізації (зокрема, великі роботи у 1989-1990 на першій черзі та на початку 2000-х на другій), внаслідок чого станом на середину 2010-х її загальна потужність досягла 204 МВт.

Обладнання ГЕС використовує напір у 53 метри та забезпечує виробництво 805 млн кВт-год електроенергії на рік.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1][2][3][4][5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. DAMMING THE DAM Campbell Robertson. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. 
  2. Arapuni Power Station and Dam | Engineering New Zealand. www.engineeringnz.org (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2018. 
  3. Arapuni Hydroelectric Power Plant New Zealand - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 5 жовтня 2018. 
  4. Method for Machining the Whakamaru Units. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018. 
  5. Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity. [недоступне посилання з червня 2019]