Координати: 18°43′19.600000099604″ пд. ш. 51°0′7.6000000995958″ зх. д. / 18.72211° пд. ш. 51.00211° зх. д. / -18.72211; -51.00211

ГЕС Барра-дус-Кокейрус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Барра-дус-Кокейрус
18°43′19.600000099604″ пд. ш. 51°0′7.6000000995958″ зх. д. / 18.72211° пд. ш. 51.00211° зх. д. / -18.72211; -51.00211
КраїнаБразилія Бразилія
Стандіюча
РічкаРіо-Кларо
Каскадкаскад на Ріо-Кларо
Початок будівництва2007
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2010
Основні характеристики
Установлена потужність90  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір36  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Основні споруди
Тип греблііз ущільненого котком бетону / земляна
Висота греблі43  м
ЛЕП138
ВласникGerdau Aços Longos
ГЕС Барра-дус-Кокейрус. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Барра-дус-Кокейрус
ГЕС Барра-дус-Кокейрус
Мапа
Мапа

ГЕС Барра-дус-Кокейрус (порт. UHE Barra dos Coqueiros) — гідроелектростанція на сході Бразилії у штаті Гояс. Знаходячись між ГЕС Касу (вище по течії) та ГЕС Da Foz Do Rio Clara, входить до складу каскаду на Ріо-Кларо (права притока Парани, що впадає до її верхньої течії Паранаїби між ГЕС Сан-Сіман та Ілля-Солтейра). Можливо також відзначити, що існує проєкт спорудження нижче від ГЕС Barra dos Coqueiros ще однієї станції Ітагуачу.

Для роботи ГЕС річку перекрили комбінованою греблею — у руслі знаходиться ділянка із ущільненого котком бетону, а обабіч неї земляні частини, при цьому найбільша висота цієї споруди сягає 43 метрів. Пригреблевий машинний зал обладнали турбінами типу Каплан загальною потужністю 90 МВт, які працюють при напорі у 36 метрів.[1]

Видача продукції відбувається за допомогою ЛЕП, розрахованої на роботу під напругою 138 кВ.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. UHE Barra dos Coqueiros | Intertechne. www.intertechne.com.br (ptbr) . Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
  2. UHE Caçu a plena carga - Blog do GESEL- Grupo de Estudos do Setor Elétrico - UFRJ. www.nuca.ie.ufrj.br (порт.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 2 березня 2018.