ГЕС Біг-Крік 4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Біг-Крік 4
37°08′ пн. ш. 119°29′ зх. д. / 37.133° пн. ш. 119.483° зх. д. / 37.133; -119.483Координати: 37°08′ пн. ш. 119°29′ зх. д. / 37.133° пн. ш. 119.483° зх. д. / 37.133; -119.483
Країна США США
Адмінодиниця Мадера[1]
Стан діюча
Річка Сан-Хоакін
Каскад гідровузол у сточищі Сан-Хоакін
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1951
Основні характеристики
Установлена потужність 100  МВт
Середнє річне виробництво 280 (2018)  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 127  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 98  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 1 Allis Chalmers + 1 General Electric
Потужність гідроагрегатів 2х50  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 76  м
Довжина греблі 267  м
Власник Southern California Edison
ГЕС Біг-Крік 4. Карта розташування: США
ГЕС Біг-Крік 4
ГЕС Біг-Крік 4
Мапа
Мапа

ГЕС Біг-Крік 4 — гідроелектростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Біг-Крік 3 з однієї сторони і ГЕС Керкгофф 2 та ГЕС Керкгофф 1 з іншої сторони, входить до складу гідровузла у верхній частині сточища річки Сан-Хоакін, яка починається на західному схилі гір Сьєрра-Невада та впадає до затоки Сан-Франциско.

Схема гідровузла Біг-Крік

В межах проекту Сан-Хоакін перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 76 метрів та довжиною 267 метрів, яка утримує водосховище Редінгер-Лейк з площею поверхні 1,9 км2 та об'ємом 32,2 млн м3.

Зі сховища під правобережним гірським масивом прокладена дериваційна траса, яка включає дві ділянки тунелів загальною довжиною 3,1 км з діаметром 7,3 метра та розташований між ними водовід довжиною 0,2 км через долину струмка Віллоу-Крік. У підсумку тунель переходить в напірний водовід довжиною 0,18 км з діаметром 4,6 метра. Можливо також відзначити, що відстань між греблею та машинним залом по руслу Сан-Хоакін складає майже 10 км.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 50 МВт, які використовують напір у 127 метрів та в 2018 забезпечили виробництво 280 млн кВт-год електроенергії.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Form EIA-860MEIA, 2022.
  2. INITIAL INFORMATION PACKAGE for the BIG CREEK HYDROELECTRIC SYSTEM ALTERNATIVE LICENSING PROCESS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
  3. California Hydroelectric Statistics & Data. www.energy.ca.gov. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 7 травня 2019.