ГЕС Мальпасо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Мальпасо
11°25′03″ пд. ш. 76°02′07″ зх. д. / 11.417757100027777994° пд. ш. 76.035539100027776271° зх. д. / -11.417757100027777994; -76.035539100027776271Координати: 11°25′03″ пд. ш. 76°02′07″ зх. д. / 11.417757100027777994° пд. ш. 76.035539100027776271° зх. д. / -11.417757100027777994; -76.035539100027776271
Країна Перу Перу
Стан діюча
Річка Мантаро
Каскад каскад на Мантаро
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19361955
Основні характеристики
Установлена потужність 54,4  МВт
Середнє річне виробництво 261  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 72  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4 Morgan Smith
Витрата через турбіни 4х20,1  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4 General Electric AT-1 по 17 МВА
Потужність гідроагрегатів 4х13,6  МВт
Основні споруди
Висота греблі 10 (Упамайо)  м
Довжина греблі 96 (Упамайо)  м
Власник Electroandes
ГЕС Мальпасо. Карта розташування: Перу
ГЕС Мальпасо
ГЕС Мальпасо
Мапа
Мапа

ГЕС Мальпасо – гідроелектростанція в Перу. Знаходячись перед ГЕС Мантаро, становить верхній ступінь каскаду на річці Мантаро, лівому витоку Еве, котра в свою чергу є правим витоком Тамбо (лівий виток Укаялі — правого витоку найбільшої річки світу Амазонки).

Накопичення ресурсу для роботи проекту (та всього розташованого нижче каскаду) організували у озері Хунін (Chinchaycocha). Для цього на виході з нього Мантаро спорудили греблю Упамайо висотою 10 метрів та довжиною 96 метрів. Цієї невисокої споруди було достатньо, щоб перетворити природну водойму з площею поверхні 363 км2 – найбільшу серед озер, котрі повністю знаходяться в межах Перу – на водосховище з корисним об’ємом 441 млн м3.

Нижче по течії на Мантаро спорудили водозабірну греблю, яка спрямовує ресурс до прокладеного через правобережний масив дериваційного тунелю довжиною біля 2 км. Вода надходить до розташованого на березі річки (через 3,5 км після греблі) машинного залу, де у 1936 році ввели в експлуатацію три турбіни типу Френсіс потужністю по 13,6 МВт, які використовували напір у 72 метри. В 1955-му до них додали ще один такий же гідроагрегат. Разом це обладнання забезпечує виробництво 261 млн кВт-год електроенергії на рік.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Untitled. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 19 грудня 2018.
  2. Central Hidroeléctrica Malpaso | Statkraft.com.pe. www.statkraft.com.pe. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.