ГЕС Мел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Мел
61°20′48″ пн. ш. 6°33′23″ сх. д. / 61.34671000002777674° пн. ш. 6.556520000028° сх. д. / 61.34671000002777674; 6.556520000028Координати: 61°20′48″ пн. ш. 6°33′23″ сх. д. / 61.34671000002777674° пн. ш. 6.556520000028° сх. д. / 61.34671000002777674; 6.556520000028
Країна Норвегія Норвегія
Адмінодиниця Согндал[d]
Стан діюча
Річка ресурс зі сточища Vetlefjordelvi, деривація із Jorddalselvi
В експлуатації з 1989[1]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1989
Основні характеристики
Установлена потужність 52  МВт
Середнє річне виробництво 193  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 810  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 1
Витрата через турбіни 7,5  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 1
Потужність гідроагрегатів 1х52  МВт
Власник SFE Produksjon AS
Оператор Q80673497?[2]
ГЕС Мел. Карта розташування: Норвегія
ГЕС Мел
ГЕС Мел
Мапа
Мапа

ГЕС Мел – гідроелектростанція на півдні Норвегії за ста двадцять кілометрів на північний схід від Бергену. Використовує ресурс зі річок що течуть до Fjærlandsfjorden – північного відгалуження найбільшого в країні Согне-фіорду.

Водозбірна система станції знаходиться на південь від льодовика Jostefonni (раніше був частиною значно більшого льодовика Jostedalsbreen, проте зараз вже не по’єднаний із ним) та, зокрема, включає три розташовані по-під ним водосховища:

- Skaddalsvatnet на Breelvi, правій притоці Vetlefjordelvi (впадає до Vetlefjorden – невеликої затоки Fjærlandsfjorden), котре має корисний об’єм 20,8 млн м3, що забезпечується коливанням рівня між позначками 1078,4 та 1124,8 метра НРМ (при цьому весь цей діапазон відноситься до здреновування нижче від природного рівня);

- Øvre Svartevassvatn на самій Vetlefjordelvi, яке має корисний об’єм 6,6 млн м3, чому відповідає коливання поверхні між позначками 948 та 966,8 метра НРМ (так само лише за рахунок здреновування);

- Nedre Svartevassvatnet нижче по течії Vetlefjordelvi, котре має корисний об’єм 28,9 млн м3, що забезпечується коливанням рівня між позначками 815 та 883,5 метра НРМ (в тому числі на 7,8 метра за рахунок створеного підпору та на 60,7 метра за допомогою здреновування нижче від природного рівня).

Skaddalsvatnet передає свій ресурс до Nedre Svartevassvatnet через тунель довжиною біля 2,5 км, який на своєму шляху сполучений з водозабором на розташованому по-під льодовиком безіменному озері, котре дренується струмком elv fra Vetlefjordbreen ліворуч до Breelvi. Вода із Øvre Svartevassvatn досягає Nedre Svartevassvatnet природним шляхом.

Зібраний у Nedre Svartevassvatnet ресурс потрапляє до прокладеного у південному напрямку головного дериваційного тунелю довжиною понад 4 км, до якого зі сходу приєднується бічний тунель довжиною біля 2,5 км. Останній прокладений від невеликого водосховища Jordalsvatnet, створеного у верхів’ї Jorddalselvi (тече до Fjærlandsfjorden). Воно має корисний об’єм 1,7 млн м3, чому відповідає коливання поверхні між позначками 860 та 883,5 метра НРМ (в тому числі на 1,2 метра за рахунок створеного підпору та на 22,3 метра за допомогою здреновування нижче від природного рівня). Далі головний тунель також сполучений з водозаборами на Grøndalselvi (ліва притока Vetlefjordelvi) та її лівому допливі elv fra Bre nord for Melsnipa.

Основне обладнання станції становить одна турбіна типу Пелтон потужністю 52 МВт, яка використовує напір у 810 метрів та забезпечує виробництво 193 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода по тунелю довжиною біля 1,5 км відводиться до Vetlefjordelvi.[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.nve.no/energiforsyning/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=549
  2. https://www.nve.no/energi/energisystem/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=549
  3. Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Процитовано 23 липня 2019.[недоступне посилання]
  4. Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.