ГЕС Міборо II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Міборо II
Вид на водосховище станції зверху. У правому нижньому кутку ліворуч основна кам’яно-накидна гребля, а праворуч від неї невелика гребля Хакусуй, від якої до сховища прямує канал
36°07′ пн. ш. 136°54′ сх. д. / 36.117° пн. ш. 136.900° сх. д. / 36.117; 136.900Координати: 36°07′ пн. ш. 136°54′ сх. д. / 36.117° пн. ш. 136.900° сх. д. / 36.117; 136.900
Країна Японія Японія
Стан діюча
Річка Ошира
Каскад каскад у сточищі Shō
Початок будівництва 1961
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1963
Основні характеристики
Установлена потужність 59,2  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 460  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 1
Витрата через турбіни 15  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 1 на 65 МВА
Потужність гідроагрегатів 1х66,3  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам’яно-накидна (Ошірагава), (Хакусуй)
Висота греблі 95 (Ошірагава), 18 (Хакусуй)  м
Довжина греблі 390 (Ошірагава), 81 (Хакусуй)  м
Власник Power Development
Оператор Electric Power Development Companyd
ГЕС Міборо II. Карта розташування: Японія
ГЕС Міборо II
ГЕС Міборо II
Мапа
Мапа

ГЕС Міборо II (御母衣第二発電所) – гідроелектростанція в Японії на острові Хонсю. Знаходячись перед ГЕС Міборо, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Shō, яка на захід від міста Тояма впадає до затоки Тояма (Японське море).

В межах проекту ліву притоку Shō річку Ошіра перекрили кам’яно-накидною греблею висотою 95 метрів, довжиною 390 метрів та шириною по гребеню 10 метрів, яка потребувала 1,7 млн м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 0,67 км2 і об’ємом 14,2 млн м3 (корисний об’єм 11 млн м3), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 1205 та 1230 метрів НРМ. Окрім власного стоку до сховища подається додатковий ресурс, захоплений водозаборами на лівобережжі Ошіро та протранспортований  по тунелю довжиною 5,9 км до греблі Хакусуй, зведеній на одній з лівих приток Ошіри. Ця бетонна споруда висотою 18 метрів та довжиною 81 метр потребувала 22 тис м3 матеріалу та створила підпір, котрий дозволяє передавати ресурс до основного сховища по каналу довжиною 0,25 км.

Зі сховища під правобережним масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 7,1 км з діаметром 2,9 метрів, який переходить у напірний водовід довжиною 0,7 км зі спадаючим діаметром від 2,9 до 1,4 метра. Крім того, в системі працює вирівнювальний резервуар, котрий складається зі з’єднувальної шахти висотою 50 метрів з діаметром 3,2 метра і двох камер – верхньої розмірами 5х7х80 метрів та нижньої розмірами 3х4х63 метра.

Основне обладнання станції становить одна турбіна типу Френсіс потужністю 66,3 МВт (номінальна потужність ГЕС рахується як 59,2 МВт), котра використовує напір у 460 метрів.

Відпрацьована вода по тунелю довжиною 0,63 км з діаметром 2,9 метра відводиться до водосховища станції Міборо, створеного вже на річці Shō.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 水力発電所ギャラリー 電源開発御母衣第二発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.