ГЕС Мілларес ІІ
| ГЕС Мілларес ІІ | |
|---|---|
| 39°13′26″ пн. ш. 0°43′07″ зх. д. / 39.223916666667° пн. ш. 0.71852777777778° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія |
| Адмінодиниця | Мільярес |
| Стан | діюча |
| Річка | Хукар |
| Каскад | каскад на Хукар |
| Початок будівництва | 1998 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2003 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 68 МВт |
| Середнє річне виробництво | 156 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 123 м |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х34 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна |
| Висота греблі | 84 м |
| Довжина греблі | 191 м |
| ЛЕП | 138 |
| Власник | Iberdrola |
| Оператор | Iberdrola |
  ГЕС Мілларес ІІ | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Мілларес ІІ — гідроелектростанція на сході Іспанії. Знаходячись між ГЕС Кортес (вище за течією) та ГЕС Tous входить до каскаду на річці Хукар, яка впадає у Валенсійську затоку Середземного моря.
У 1928—1931 роках річку перекрили греблею Naranjero, яка через 17-кілометровий тунель живила розташовану нижче за течією Хукару ГЕС Juan de Urrutia потужністю 80 МВт. У другій половині 20-го століття найпотужніші ГЕС хукарського каскаду перебудували та підсилили. Внаслідок підвищення рівня водосховища Tous машинний зал станції Juan de Urrutia (Мілларес) підлягав затопленню та був закритий у 1998 році. Замість нього дещо вище за течією спорудили новий машинний зал ГЕС Мілларес ІІ, скоротивши дериваційний тунель до 13 км.[1] Подачу води в нього забезпечує завершена у 1989 році нова арково-гравітаційна гребля Naranjero висотою 84 метри та довжиною 191 метр, на спорудження якої пішло 310 тис. м3 матеріалу.[2] Вона утримує витягнуте по долині річки на понад 18 км водосховище площею поверхні 1,25 км2 та об'ємом 26 млн м3.[3]
Дериваційний тунель виводить до створеного на висотах правого берегу Хукару верхнього балансуючого резервуару об'ємом 70 тис. м3. Звідси через напірні водоводи ресурс подається до розташованого внизу машинного залу, при цьому створюється напір у 123 метри (проти 150 у закритої ГЕС Juan de Urrutia).[4]
Машинний зал споруджено у підземному виконанні та обладнано двома турбінами потужністю по 34 МВт, які забезпечують виробництво 156 млн кВт-год електроенергії на рік.[5]
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 138 кВ.[6]
- ↑ País, Ediciones El (2 грудня 2003). La hidroeléctrica de Millares eleva al 12% la generación de energía limpia. EL PAÍS (ісп.). Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Pla, Jorge Hermosilla (1999). Bases para el plan estratégico del municipio de Cortes de Pallás. Evaluación compartida (ісп.). Universitat de València. ISBN 9788437040349. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Provincias, Las. El río que nos ilumina. Las Provincias. www.lasprovincias.es. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ ESQUEMA DE TEMAS IMPORTANTES PARA LA PLANIFICACIÓN HIDROLÓGICA EN LA DEMARCACIÓN HIDROGRÁFICA DEL JÚCAR (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2017.
- ↑ Ana (1 листопада 2008). TECNOLOGIA INDUSTRIAL: Central Hidroeléctrica de Millares en el río Júcar. TECNOLOGIA INDUSTRIAL. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.