ГЕС Охара/Шін-Охара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Охара/Шін-Охара
Гребля Охара. Ліворуч видно вихід трьох відвідних тунелів машинного залу станції Охара
36°21′ пн. ш. 136°52′ сх. д. / 36.350° пн. ш. 136.867° сх. д. / 36.350; 136.867Координати: 36°21′ пн. ш. 136°52′ сх. д. / 36.350° пн. ш. 136.867° сх. д. / 36.350; 136.867
КраїнаЯпонія Японія
Стандіюча
РічкаShō
Каскадкаскад на Shō
Початок будівництва1939
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1942 (Охара), 1980 (Шін-Охара)
Основні характеристики
Установлена потужність51,3 (Охара), 45 (Шін-Охара)  МВт
Тип ГЕСпригреблева (Охара), з відвідною деривацією (Шін-Охара)
Розрахований напір39 (Охара), 53 (Шін-Охара)  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3 (Охара), 1 (Шін-Охара)
Витрата через турбіни140 (Охара), 100 (Шін-Охара)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3 (Охара), 1 (Шін-Охара)
Потужність гідроагрегатів1х46,3 (Шін-Охара)  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна гравітаційна
Висота греблі52  м
Довжина греблі158  м
ВласникKansai Electric Power
ГЕС Охара/Шін-Охара. Карта розташування: Японія
ГЕС Охара/Шін-Охара
ГЕС Охара/Шін-Охара
Мапа
Мапа

ГЕС Охара/Шін-Охара (小原発電所/新小原発電所) – гідроелектростанція в Японії на острові Хонсю. Знаходячись між ГЕС Акао (32,5 МВт, вище по течії) та ГЕС Сояма/Шін-Сояма, входить до складу каскаду на річці Shō, яка на захід від міста Тояма впадає до затоки Тояма (Японське море).

Машинний зал станції Шін-Охара

В межах гідрокомплексу працюють два машинні зали, котрі живляться від однієї й тієї ж греблі Охара. Ця бетонна гравітаційна споруда, яка має висоту 52 метра та довжину 158 метрів, потребувала 93 тис м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 0,56 км2 і об’ємом 11,7 млн м3, з яких до корисного об’єму відносяться 5,1 млн м3.

Більш старий машинний зал Охара розташований на правому березі Shō одразу біля греблі. Введений в експлуатацію на початку 1940-х, він живиться через три водоводи довжиною по 70 метрів зі спадаючим діаметром від 3,8 до 3,5 метра. Запущений у 1980-му другий зал Шін-Охара розташований на лівому березі та отримує воду через тунель довжиною 0,13 км з діаметром 4,7 метра, який переходить у напірний водовід довжиною 0,21 км зі спадаючим діаметром від 4,7 до 4,2 метра. У цій системі для збільшення напору використана схема з відвідною деривацією, котра здійснюється за допомогою тунелю довжиною 1,4 км з перетином 8х8 метрів. Також тут для регулювання тиску у відвідному тунелі наявний нижній вирівнювальний резервуар висотою 40 метрів з перетином 8х8 метрів.

У першому залі встановлено три турбіни типу Френсіс загальною потужністю 51,3 МВт, котрі використовують напір у 39 метрів. Другий зал обладнали однією турбіною типу Френсіс потужністю 46,3 МВт (номінальна потужність станції Шін-Охара рахується як 45 МВт), яка використовує напір у 53 метра.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 水力発電所ギャラリー 関西電力小原発電所、新小原発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.