ГЕС Охау B
| ГЕС Охау B | |
|---|---|
 | |
| 44°17′57″ пд. ш. 170°06′43″ сх. д. / 44.29940000002777367° пд. ш. 170.11200000002776278° сх. д.Координати: 44°17′57″ пд. ш. 170°06′43″ сх. д. / 44.29940000002777367° пд. ш. 170.11200000002776278° сх. д. | |
| Країна |
 Нова Зеландія |
| Адмінодиниця | Кентербері |
| Стан | діюча |
| Річка | Охау, деривація з Пукакі |
| Каскад | каскад у сточищі Waitaki |
| В експлуатації з | 1984 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1984 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 222 МВт |
| Середнє річне виробництво | 970 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 48 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Hitachi |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 BHEL |
| Потужність гідроагрегатів | 4х55 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 42 м |
| Довжина греблі | 240 м |
| Власник | Meridian Energy |
| Оператор | Meridian Energyd |
  ГЕС Охау B | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Охау B у Вікісховищі | |
ГЕС Охау B — гідроелектростанція на Південному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Охау A та ГЕС Охау C, входить до складу каскаду у сточищі річки Waitaki, яка дренує східний схил Південних Альп та тече до впадіння у Тихий океан на східному узбережжі острова за шість десятків кілометрів на південь від Тімару.
Відпрацьована на станції Охау А вода потрапляє до сховища Ruataniwha з площею поверхні 4,1 км2 та об'ємом 49 млн м3, створеного на річці Охау за допомогою земляної греблі висотою 42 метри та довжиною 240 метрів. Звідси по правобережжю прямує підвідний канал ГЕС завдовжки 2,8 км.
Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 55 МВт, які при напорі у 48 метрів забезпечують виробництво 970 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода потрапляє у продовження дериваційного каналу, що веде на станцію Охау С.[1][2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ohau-B Hydroelectric Power Plant New Zealand - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
- ↑ Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.[недоступне посилання з липня 2019]