ГЕС Станіславус
| ГЕС Станіславус | |
|---|---|
| 38°08′ пн. ш. 120°22′ зх. д. / 38.133° пн. ш. 120.367° зх. д.Координати: 38°08′ пн. ш. 120°22′ зх. д. / 38.133° пн. ш. 120.367° зх. д. | |
| Країна |  США |
| Адмінодиниця | Туолемі[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Міддл-Форк-Станіславус |
| Каскад | гідровузол у сточищі Станіславус |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 91 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 465 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 1 Allis Chalmers |
| Витрата через турбіни | 24 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1 General Electric |
| Потужність гідроагрегатів | 1х91 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | дерев'яна (Санд-Бар), земляні (Stanislaus Forebay east, Stanislaus Forebay west), сталева з дерев'яною обшивкою (Afterbay) |
| Висота греблі | 7 (Санд-Бар), 17 (Stanislaus Forebay east), 18 (Stanislaus Forebay west), 6 (Afterbay) м |
| Довжина греблі | 53 (Санд-Бар), 122 (Stanislaus Forebay east), 305 (Stanislaus Forebay west), 59 (Afterbay) м |
| Власник | Pacific Gas & Electric Company |
  ГЕС Станіславус | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Станіславус — гідроелектростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Спрінг-Гап (7 МВт, вище по течії) та ГЕС New Melones, входить до складу однієї з гілок гідровузла у сточищі річки Станіславус, правої притоки Сан-Хоакін, яка впадає до затоки Сан-Франциско.
ГЕС Станіславус живиться ресурсом із правої твірної Станіславус річки Міддл-Форк-Станіславус (інша гілка гідровузла пов'язана зі сточищем Норт-Форк-Станіславус — правої притоки Міддл-Форк). У межах проекту спорудили дерев'яну водозабірну греблю Санд-Бар висотою 7 метрів та довжиною 53 метри, яка утримує невелике водосховище з площею поверхні лише 0,03 км2 та об'ємом 55 тис. м3.
Захоплений греблею ресурс транспортується по прокладеному через лівобережний гірський масив дериваційному тунелю довжиною 18,3 км з перетином 3,3х2,9 метра. Він завершується у балансувальному резервуарі з площею поверхні 0,06 км2 та об'ємом 0,4 млн м3, який утримують дві земляні греблі висотою 17 та 18 метрів при довжині 122 та 305 метрів відповідно. Далі ресурс потрапляє до напірного водоводу довжиною 1,4 км з діаметром 3 метра, який живить одну турбіну типу Пелтон потужністю 91 МВт, що працює при напорі 465 метрів.
Відпрацьована вода надходить у нижній балансувальний резервуар, створений на Міддл-Форк-Станіславус за допомогою сталевої греблі з дерев'яною обшивкою висотою 6 та довжиною 59 метрів.[2][3][4]
- ↑ Form EIA-860M — EIA, 2022.
- ↑ Stanislaus River Projects: Environmental Impact Statement (англ.). 2005.
- ↑ Operational and Performance Advances with Digital Governor Controllers on Multiple Needle Impulse Turbines (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2020.
- ↑ Stanislaus River Projects: Environmental Impact Statement (англ.). 2005.