ГЕС Стьюартвіль
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| ГЕС Стьюартвіль | |
|---|---|
| 45°24′ пн. ш. 76°30′ зх. д. / 45.400° пн. ш. 76.500° зх. д.Координати: 45°24′ пн. ш. 76°30′ зх. д. / 45.400° пн. ш. 76.500° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Стан | діюча |
| Річка | Мадаваска |
| Каскад | каскад на Мадавасці |
| Початок будівництва | 1945 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948 (перша черга), 1969 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 182 МВт |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 45,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Витрата через турбіни | 457 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х24 + 2х62 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 63 м |
| Довжина греблі | 440 м |
| Власник | Ontario Power Generation |
  ГЕС Стьюартвіль | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Стьюартвіль – гідроелектростанція у канадській провінції Онтаріо. Знаходячись між малою ГЕС Calabogie (4 МВт, вище по течії) та ГЕС Arnprior, входить до складу каскаду на річці Мадаваска, правій притоці Оттави (впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія, котра дренує Великі озера).
В межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 63 метри та довжиною 440 метрів, яка утворила витягнуте по долині річки на 21 км водосховище з площею поверхні 4,5 км2.
Пригреблевий машинний зал ввели в експлуатацію у 1948-му з трьома гідроагрегатами загальною потужністю 66 МВт. В 1969-му до них додали ще два, що довело потужність станції до 182 МВт. Турбіни ГЕС працюють при напорі у 45,5 метра.[1][2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Madawaska River Water Management Plan December 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2019.
- ↑ Ontario Power Generation | Stewartville Generating Station. www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.