ГЕС Султан Ідріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Султан Ідріс
4°14′06″ пн. ш. 101°19′56″ сх. д. / 4.235187000027777593° пн. ш. 101.33224720002777985° сх. д. / 4.235187000027777593; 101.33224720002777985Координати: 4°14′06″ пн. ш. 101°19′56″ сх. д. / 4.235187000027777593° пн. ш. 101.33224720002777985° сх. д. / 4.235187000027777593; 101.33224720002777985
Країна Малайзія Малайзія
Стан діюча
Річка Батанг-Паданг, деривація з Бертрам
Каскад гідровузол Cameron Highlands
Початок будівництва 1964
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1967
Основні характеристики
Установлена потужність 150  МВт
Середнє річне виробництво 480  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 421  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Потужність гідроагрегатів 3х50  МВт
Власник Tenaga Nasional Berhad
Оператор Tenaga Nasionald
ГЕС Султан Ідріс. Карта розташування: Малайзія
ГЕС Султан Ідріс
ГЕС Султан Ідріс
Мапа
Мапа

ГЕС Султан Ідріс — гідроелектростанція в Малайзії. Знаходячись між ГЕС Султан Юссуф та малою ГЕС Одак (4,2 МВт), входить до складу дериваційного каскаду, котрий використовує ресурс зі сточища річки Телум. Остання дренує східний схил вододільного хребта Малайського півострова та відноситься до сточищі річки Паганг, яка впадає у Південнокитайське море за три десятки кілометрів південніше від міста Куантан.

Ресурс зі сточища Телум подається на протилежний, західний схил вододільного хребта Малайського півострова через станцію Султан Юссуф. Відпрацьована останньою вода потрапляє до невеликого сховища греблі Jor, якою перекрили річку Батанг-Паданг, праву притоку Бідор, яка, своєю чергою, є лівою притокою річки Перак (впадає до Малаккської протоки за півтори сотні кілометрів південніше від острова Пінанг).

Від Jor вода надходить до прокладеного через гірський масив лівобережжя Батанг-Паданг дериваційного тунелю довжиною 14,5 км, який на своєму шляху отримує поповнення з водозаборів на струмках Вох, Тідонг, Ченес, Ленгкок та Бот.

У підсумку ресурс надходить до підземного машинного залу станції Султан Ідріс, обладнаного трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 50 МВт. При напорі у 421 метр це обладнання забезпечує виробництво 480 млн кВт·год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода по відвідному тунелю транспортується у розташоване неподалік водосховище греблі Маханг, якою перекрили долину лівої притоки Батанг-Паданг. Звідси вона через ГЕС Одак повертається до Батанг-Паданг[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kaushish, S. P.; Naidu, B. S. K. (1 січня 2002). Silting Problems in Hydropower Plants (англ.). CRC Press. ISBN 9789058092380. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.