ГЕС Султан Юссуф
| ГЕС Султан Юссуф | |
|---|---|
| 4°22′26″ пн. ш. 101°20′03″ сх. д. / 4.37389920002777810° пн. ш. 101.334355500027783137° сх. д.Координати: 4°22′26″ пн. ш. 101°20′03″ сх. д. / 4.37389920002777810° пн. ш. 101.334355500027783137° сх. д. | |
| Країна |
 Малайзія |
| Стан | діюча |
| Річка | Бертрам, деривація з Телум |
| Каскад | гідровузол Cameron Highlands |
| Початок будівництва | 1960 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 100 МВт |
| Середнє річне виробництво | 324 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 573 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х25 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна контрфорсна |
| Висота греблі | 40 м |
| Власник | Tenaga Nasional Berhad |
| Оператор | Tenaga Nasionald |
  ГЕС Султан Юссуф | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Султан Юссуф – гідроелектростанція в Малайзії. Знаходячись між малою ГЕС Хабу (5,5 МВт) та ГЕС Султан Ідріс, входить до складу дериваційного каскаду, котрий використовує ресурс зі сточища річки Телум (правий витік Jelai, котра в свою чергу є правим витоком річки Паганг, яка має устя на узбережжі Південно-Китайського моря за три десятки кілометрів південніше від міста Куантан).
Від водозабору на Телум ресурс потрапляє у дериваційний тунель довжиною 10,5 км, який проходить в долину річки Бертрам (права притока Телум). Тут він завершується перед греблею Хабу, зведеною невдовзі після машинного залу малої ГЕС Робінсон-Фолл (0,9 МВт), через яку в обхід однойменного водоспаду подається ресурс із верхів’я самої Бертрам. Далі вода через тунель довжиною 1,75 км надходить на ГЕС Хабу, звідки потрапляє у водосховище Ринглет, котре утримується бетонною контрфорсною греблею Султан Абу Бакар висотою 40 метрів. Ринглет при площі поверхні у 0,6 км2 має об’єм 6,3 млн м3 (корисний об’єм 4,7 млн м3) та припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 1059 та 1071 метр НРМ.
Із Ринглет у південно-західному напрямку прокладено головний дериваційний тунель довжиною 7,4 км, який проходить на інший бік вододільного хребта Малайського півострова, у долину річки Батанг-Паданг, правої притоки Бідор, котра в свою чергу є лівою притокою річки Перак (впадає до Малаккської протоки за півтори сотні кілометрів південніше від острова Пінанг).
У підсумку ресурс потрапляє до підземного машинного залу станції Султан Юссеф, обладнаного чотирма турбінами типу Пелтон потужністю по 25 МВт. При напорі у 573 метри це обладнання забезпечує виробництво 324 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною 0,8 км транспортується до спорудженого на Батанг-Паданг водосховища греблі Jor, звідки спрямовується на наступний ступінь каскаду.[1][2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ HYDROPOWER RESERVOIR FOR FLOOD CONTROL: A CASE STUDY ON RINGLET RESERVOIR, CAMERON HIGHLANDS, MALAYSIA Jansen Luis1 , Lariyah Mohd Sidek2 , Mohamed Nor Bin Mohamed Desa3 , and Pierre Y. Julien4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2015.
- ↑ Kaushish, S. P.; Naidu, B. S. K. (1 січня 2002). Silting Problems in Hydropower Plants (англ.). CRC Press. ISBN 9789058092380. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.