ГЕС Яманли ІІ
| ГЕС Яманли ІІ | |
|---|---|
| 37°52′ пн. ш. 36°09′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 36.150° сх. д.Координати: 37°52′ пн. ш. 36°09′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 36.150° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина |
| Стан | діюча |
| Річка | Göksu |
| Каскад | каскад у сточищі Сейхан |
| Початок будівництва | 2007 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2015 (2 етап) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 59,4 (1 етап), 22,4 (2 етап) МВт |
| Середнє річне виробництво | 165 (1 етап), 68 (2 етап) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 297 (1 етап), 83 (2 етап) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 (1 етап), 2 (2 етап) |
| Витрата через турбіни | 2х9 + 1х4,5 (1 етап), 30 (2 етап) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 28 МВА + 1 на 13,9 МВА (1 етап), 2 по 13,2 МВА (2 етап) |
| Потужність гідроагрегатів | 2х24,4 + 1х12,1 (1 етап), 2х11,5 (2 етап) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна водозливна (1 етап), аркова бетонна (2 етап) |
| Висота греблі | 27 (1 етап), 25 (2 етап) м |
| Власник | ENERJİSA Enerji Üretim A.Ş. |
  ГЕС Яманли ІІ | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Яманли ІІ — гідроенергетичний комплекс на півдні Туреччини. Знаходячись перед ГЕС Геккая (29 МВт), становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Сейхан, яка протікає через Адану та впадає до Середземного моря.
Комплекс складається із двох послідовних гребель, зведених на річці Гексу — лівому витоку Сейхану. Верхня з них (1 етап) виконана як бетонна водозливна споруда висотою 27 метрів, котра відводить ресурс у прокладений через лівобережний гірський масив дериваційний тунель довжиною 9,3 км з діаметром 3,5 метра. На завершальному етапі після запобіжного балансувального резервуара з верхньою камерою висотою 12 метрів та діаметром 22 метри він переходить у напірний водовід довжиною 0,8 км з діаметром 2,9 метра. У підсумку ресурс потрапляє до розташованого на березі Гексу наземного машинного залу, обладнаного трьома турбінами типу Френсіс — двома по 24,4 МВт та однією з показником 12,1 МВт. При чистому напорі у 297 метрів це обладнання забезпечує виробництво 165 млн кВт·год електроенергії на рік.
Відпрацьована у верхньому машинному залі вода потрапляє назад до річки та захоплюється арковою бетонною спорудою (2 етап) висотою 25 метрів. Вона відводить ресурс у ще один прокладений через лівобережний гірський масив дериваційний тунель довжиною 5,6 км з діаметром 3,5 метра, котрий на своєму шляху перетинає ущелину струмка Хочабей по акведуку довжиною 90 метрів. На завершальному етапі після запобіжного балансувального резервуара з верхньою камерою висотою 27 метрів та діаметром 20 метрів він переходить у напірний водовід довжиною 0,13 км з діаметром 3 метри. В підсумку ресурс потрапляє до розташованого на березі Göksu нижнього машинного залу, обладнаного двома турбінами типу Френсіс потужністю по 11,5 МВт. При чистому напорі у 83 метри це обладнання забезпечує виробництво 68 млн кВт·год електроенергії на рік[1][2][3].
- ↑ DOLSAR Mühendislik. www.dolsar.com.tr. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
- ↑ DOLSAR Mühendislik. www.dolsar.com.tr. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
- ↑ Yamanlı 2 HES. Enerji Atlası (tr-TR) . Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |