ГЕС Gardikfors

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Gardikfors
Gardikfors turbinintag2.jpg
65°28′37″ пн. ш. 15°51′23″ сх. д. / 65.47696944002778707° пн. ш. 15.85651944002777647° сх. д. / 65.47696944002778707; 15.85651944002777647Координати: 65°28′37″ пн. ш. 15°51′23″ сх. д. / 65.47696944002778707° пн. ш. 15.85651944002777647° сх. д. / 65.47696944002778707; 15.85651944002777647
Країна Швеція Швеція
Стан діюча
Річка Умеельвен
Каскад каскад на Умеельвен
Початок будівництва 1959
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1963
Основні характеристики
Установлена потужність 60  МВт
Середнє річне виробництво 310  млн кВт·год
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 43  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 1
Витрата через турбіни 170  м³/сек
Кількість та марка гідрогенераторів 1
Основні споруди
Висота греблі 25  м
Власник Vattenfall
ГЕС Gardikfors. Карта розташування: Швеція
ГЕС Gardikfors
ГЕС Gardikfors
Мапа
ГЕС Gardikfors у Вікісховищі?

ГЕС Gardikfors — гідроелектростанція у північній частині Швеції. Знаходячись між ГЕС Ajaure (вище за течією) та ГЕС Umluspen, входить до складу каскаду на одній з основних шведських річок Умеельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Умео.

Долину річки перекрили греблею висотою 25 метрів, в якій облаштовано два шлюзи для перепуску надлишкової води. Вона утворила водосховище з площею поверхні 57 км2 та корисним об'ємом 871 млн м3 (дев'ятий показник у Швеції), рівень поверхні якого може коливатись між позначками 375 та 395 метрів НРМ. Можливо відзначити, що коли сховище майже заповнене — понад 389 метрів НРМ — воно має однаковий рівень з озером Stor Björkvattnet, що є нижнім б'єфом для ГЕС Gejmån, спорудженої на однойменній правій притоці Умеельвен.

Облаштований у правобережному масиві підземний машинний зал обладнали однією турбіною типу Каплан, хоча первісно проект передбачав встановлення двох гідроагрегатів. При напорі у 43 метри турбіна потужністю 60 МВт забезпечує виробництво 310 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода повертається у річку через відвідний тунель довжиною 0,4 км.[1][2][3][4][5]

Примітки[ред. | ред. код]