ГЕС Hemsil I
| ГЕС Hemsil I | |
|---|---|
 | |
| 60°48′40″ пн. ш. 8°38′37″ сх. д. / 60.81118000002777535° пн. ш. 8.64382000002777673° сх. д.Координати: 60°48′40″ пн. ш. 8°38′37″ сх. д. / 60.81118000002777535° пн. ш. 8.64382000002777673° сх. д. | |
| Країна |
 Норвегія |
| Адмінодиниця | Гемседал[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Lauvdola, Fagerdola, Dirgja |
| Каскад | каскад у сточищі Hallingdalsvassdraget |
| Початок будівництва | 1957 |
| В експлуатації з | 1960[1][2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1960 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 70 МВт |
| Середнє річне виробництво | 293 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 540 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 16 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 39 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 2х35 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидна |
| Висота греблі | 30 м |
| Довжина греблі | 800 м |
| Власник | E-CO Energi |
| Оператор | Hafslund Eco Vannkraftd[1] |
  ГЕС Hemsil I | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Hemsil I - гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за півтори сотні кілометрів на північний захід від Осло. Знаходячись перед ГЕС Hemsil II, становить перший ступінь бічної гілки каскаду у сточищі Hallingdalsvassdraget – річково-озерного ланцюжку, основну ланку якого складає річка Hallingdalselva, котра впадає праворуч у Драмменсельву (дренується до Drammensfjorden – затоки Осло-фіорду).
В межах проекту на річці Lauvdola (права притока Hemsil, котра в свою чергу є лівою притокою Hallingdalselva) звели кам’яно-накидну греблю висотою 30 метрів та довжиною 800 метрів, яка потребувала 580 тис м3 матеріалу. Вона підняла рівень води у озерах Flaevatn та Gynnosvatnet і перетворила їх у єдине сховище з корисним об’ємом 204 млн м3, що досягається коливанням рівня поверхні в діапазоні 20 (Flaevatn) та 13 (Gynnosvatnet) метрів. Можливо відзначити, що у 2010-х роках розпочали проект з підсилення греблі Flaevatn шляхом підсипки зі сторони верхнього та нижнього б’єфу 200 тисяч м3 матералу.[3][4]
З водосховища виходить дериваційний тунель довжиною 15 км з перетином 12 м2[5], який прямує по правобережжю Hemsil та приймає на своєму шляху додатковий ресурс з водозаборів на Fagerdola (права притока Lauvdola) та Dirgja (притока Hemsil).
Машинний зал обладнаний двома турбінами типу Френсіс потужністю по 35 МВт, які працюють при напорі у 540 метрів (дуже великий та нетиповий для цього виду турбін) та забезпечують виробництво 293 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною біля 3,5 км потрапляє до Hemsil.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Hemsil 1 — Hafslund Eco Vannkraft.
- ↑ AS, Idium. E-CO Energi » Klart for anleggsstart ved Flævatn. www.e-co.no. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ Revisjonsdokument. Hemsilreguleringen. Dam Flævatn. E-CO Energi AS. Foreningen til Hallingdalsvassdragets Regulering - PDF. docplayer.me. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ SLIDES IN NORWEGIAN WATER TUNNELS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2019.
- ↑ Hemsil I.[недоступне посилання з червня 2019]