ГЕС Hove

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Hove
61°04′11″ пн. ш. 6°35′41″ сх. д. / 61.069820000028° пн. ш. 6.594760000028° сх. д. / 61.069820000028; 6.594760000028Координати: 61°04′11″ пн. ш. 6°35′41″ сх. д. / 61.069820000028° пн. ш. 6.594760000028° сх. д. / 61.069820000028; 6.594760000028
Країна Норвегія Норвегія
Адмінодиниця Vik Municipalityd[1][1]
Стан діюча
Річка ресурс зі сточищ Viksvassdraget та Arnafjordvassdraget
В експлуатації з 1969[2][1]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1969
Основні характеристики
Установлена потужність 60  МВт
Середнє річне виробництво 391  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 318  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 22  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х30,5  МВт
Власник Statkraft
Оператор Статкрафт Енержіd[1]
ГЕС Hove. Карта розташування: Норвегія
ГЕС Hove
ГЕС Hove
Мапа
Мапа

ГЕС Hove – гідроелектростанція на півдні Норвегії за сотн. кілометрів на північний схід від Бергену. Знаходячись після ГЕС Рефсдал, становить нижній ступінь гідровузла, який використовує ресурс, зібраний на південь від Согне-фіорду.

Відпрацьована станцією Рефсдал вода надходить до невеликого балансувального резервуару Рефсдалдаммен, створеного на річці Viksvassdraget (безпосередньо впадає до Согну-фіорду). Сюди ж зі сходу по тунелю довжиною біля 5 км подається додатковий ресурс із водозаборів на Seljedalselvi (права притока Viksvassdraget), її правих допливах Lysegrovi та Turao, а також річках Hugla і Rislåg (так само впадають праворуч до Viksvassdraget).

Із Рефсдалдаммен через лівобережний масив Viksvassdraget прокладено головний дериваційний тунель станції довжиною 5 км, до якого із заходу приєднується бічне відгалуження довжиною біля 2 км, котре прямує від водозабору на Hopra (впадає до Согне-фіорду біч-о-біч з Viksvassdraget).

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 30,5 МВт, які використовують напір у 318 метрів та забезпечують виробництво 391 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода по тунелю довжиною лише кілька сотень метрів відводиться до Viksvassdraget незадовго до її впадіння у Согне-фіорд.[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г NVE's database of hydroelectric power plantsNorwegian Water Resources and Energy Directorate.
  2. Hove vannkraftverkStatkraft.
  3. Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 23 липня 2019.
  4. Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.