ГЕС Rapides-Farmers

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Rapides-Farmers
45°29′55″ пн. ш. 75°45′47″ зх. д. / 45.4988000000277779° пн. ш. 75.76330000002778320° зх. д. / 45.4988000000277779; -75.76330000002778320Координати: 45°29′55″ пн. ш. 75°45′47″ зх. д. / 45.4988000000277779° пн. ш. 75.76330000002778320° зх. д. / 45.4988000000277779; -75.76330000002778320
Країна Канада Канада
Адмінодиниця Гатіно
Стан діюча
Річка Гатіно
Каскад каскад на Гатіно
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19271947
Основні характеристики
Установлена потужність 104  МВт
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 20,1  м
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін 5
Кількість та марка гідрогенераторів 5
Основні споруди
Тип греблі земляна
Висота греблі 20  м
Довжина греблі 1289  м
Власник Hydro-Quebec
ГЕС Rapides-Farmers. Карта розташування: Канада
ГЕС Rapides-Farmers
ГЕС Rapides-Farmers
Мапа
Мапа

ГЕС Rapides-Farmers – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек, за десяток кілометрів на північ від столиці країни Оттави. Знаходячись після ГЕС Chelsea, становить нижній ступінь каскаду на Гатіно, котра навпроти названого міста впадає ліворуч до річки Оттава (є так само лівою притокою річки Святого Лаврентія, що дренує Великі озера).

В межах проекту річку над порогом Farmers перекрили земляною греблею U-подібної форми висотою 20 метрів та довжиною 1289 метрів, яка утримує лише невелике водосховище з об’ємом 2 млн м3.[1] Що стосується накопичення ресурсу для стабілізації стоку, то для цього у верхній частині сточища Гатіно створені потужні резервуари Баскатонг (при ньому працює ГЕС Mercier) та Кабонга.

Інтегрований у «вершину» греблі машинний зал обладнаний п’ятьма турбінами загальною потужністю 104 МВт, які використовують напір у 20,1 метра.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
  2. Hydroelectric generating stations | Hydro-Québec Production. www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 30 січня 2019.