ГЕС Storfinnforsen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Storfinnforsen
63°35′50″ пн. ш. 16°07′09″ сх. д. / 63.59738611002777731° пн. ш. 16.119386110027779324° сх. д. / 63.59738611002777731; 16.119386110027779324Координати: 63°35′50″ пн. ш. 16°07′09″ сх. д. / 63.59738611002777731° пн. ш. 16.119386110027779324° сх. д. / 63.59738611002777731; 16.119386110027779324
Країна Швеція Швеція
Стан діюча
Річка Факсельвен
Каскад каскад на Факсельвен
В експлуатації з 1954
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1954
Основні характеристики
Установлена потужність 120  МВт
Середнє річне виробництво 536  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 49,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3 Kvaerner
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Основні споруди
Тип греблі бетонна контрфорсна + земляна
Висота греблі 40 + 25  м
Довжина греблі 900 + 300  м
Власник E.ON
Оператор Uniper SEd
ГЕС Storfinnforsen. Карта розташування: Швеція
ГЕС Storfinnforsen
ГЕС Storfinnforsen
Мапа
Мапа

ГЕС Storfinnforsen — гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Розташована між ГЕС Lövön (вище по течії) та ГЕС Ramsele, входить до складу каскаду на річці Факсельвен, правій притоці Онгерманельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео.

Для роботи станції долину річки перекрили бетонною контрфорсною греблею висотою 40 метрів та довжиною 900 метрів, доповненою земляною спорудою висотою 25 метрів та довжиною 300 метрів.

Споруджений у лівобережному масиві підземний машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 112 МВт, які при напорі 49,5 метра забезпечували виробництво 460 млн кВт·год електроенергії на рік. Станом на середину 2010-х років потужність станції підняли до 120 МВт, а річне виробництво до 536 млн кВт·год.

На станції реалізовано поширений у скандинавських країнах тип деривації, котрий дозволяє максимізувати використання падіння річки на ділянці порогів. Хоча машинний зал розташований прямо біля греблі, проте відпрацьована вода перед поверненням у Факсельвен прямує паралельно до неї по відвідному тунелю довжиною 0,35 км, який переходить у відкритий канал завдовжки 0,25 км[1][2][3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SwedCOLD:s finansierande organisationer 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2018.
  2. Sweden: Energy System Overview - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  3. Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
  4. Uniper List of Assets 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2018.