Газофракціонування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Газофракціонування — процес розділення вуглеводневої сировини (нестабільного газового бензину) з метою отримання індивідуальних легких вуглеводнів або вуглеводневих фракцій високої чистоти, які відрізняються температурою кипіння.[1]

Застосовується з метою отримання індивідуальних низькомолекулярних вуглеводнів C1-C6 (як граничних, так і неграничних, нормальної або ізобудови) або їх фракцій високої чистоти. Вихідна сировина — нафтозаводські гази та гази установок низькотемпературної переробкию

Обладнання газофракціонуючих установок (ГФУ) реалізує комбінування процесів конденсації, компресії, ректифікації та абсорбції.

Газофракціонування вуглеводневих сумішей — розділення сумішей легких вуглеводнів у колонах ректифікації з метою отримання індивідуальних компонентів або вузьких фракцій.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Переробка нафтових і природних газів: Навч. посіб. для студ. спец. «Хім. технологія палива та вуглец. матеріалів» / П. І. Топільницький; Держ. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 1998. — 169 c. — Бібліогр.: 9 назв.