Гайша Євтихій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайша Євтихій Семенович
Народився 1900(1900)
село Червонохижинці, тепер Чорнобаївського району Черкаської області
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораМедаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Євтихій Семенович Гайша (нар. 1900(1900), село Червонохижинці, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — ?) — український радянський діяч, директор Іркліївської машинно-тракторної станції Полтавської (потім — Черкаської) області. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці. Працював чорноробом у Донбасі, В'ятській губернії та Бессарабії, наймитував у заможних селян Полтавської губернії. З 1920 року служив у Червоній армії.

Після демобілізації був одним із організаторів та керівників колгоспу імені Петровського села Червонохижинці Іркліївського району.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1933 році закінчив Луганську вищу колгоспну школу, здобув спеціальність інструктора-організатора колгоспів.

До 1939 року працював головою колгоспу, заступником директора Іркліївської машинно-тракторної станції Полтавської області.

У 1939—1941 роках — директор Іркліївської машинно-тракторної станції (МТС) Іркліївського району Полтавської області.

Під час німецько-радянської війни організував евакуацію МТС у Сталінградську область РРФСР, де також працював директором машинно-тракторної станції. У 1943 році повернувся в Іркліївський район Полтавської області.

У 1943—1958 роках — директор Іркліївської ордена «Знак пошани» машинно-тракторної станції (МТС) Іркліївського району Полтавської (з 1954 року — Черкаської) області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Зоря Полтавщини» (Полтава) — 1951 рік — лютий.