Галеаццо I Вісконті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галеаццо I Вісконті
Vite de i dodeci, Galeacius primus cropped.jpg
Народився 21 січня 1277(12770121)
Мілан
Помер 6 серпня 1328
Пеша
Країна Flag of the Duchy of Milan (1450).svg Міланське герцогство
Діяльність capitano del popolo
Титул граф Мілану
Посада Q58335527?
Термін 1322—1327 роки
Попередник Маттео I
Наступник Аццоне I
Конфесія католицтво
Рід Вісконті
Батько Маттео I
Мати Бонакоза Боррі
Брати, сестри  • Marco I Viscontid, Stefano Viscontid, Джованні Вісконті і Лукіно I Вісконті
У шлюбі з Беатріче д'Есте
Діти 1 син і 2 доньки
Coat of arms of the House of Visconti (1277).svg

Галеаццо I (*Galeazzo I, 21 січня 1277 — 6 серпня 1327) — граф і синьйор Мілану в 13221327 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Вісконті. Син Маттео I, капітана народу Мілана, та Бонакози Боррі. Про молоді роки нічого невідомо. У 1298 році призначено подестою міста Новара. Перебував на цій посаді до 1299 року. 24 червня 1300 одружився з донькою синьйора Феррари. Після вигнання роду Вісконті з Мілана у 1302 році Галеаццо знайшов притулок у Феррарі при дворі д'Есте. Там він прожив до 1311 року і там народилися його діти.

1311 року його батько відновив свою владу над Міланом за допомогою імператора Генріха VII Люксембурга. Галеаццо був призначений синьйором міста Плезанче.

У 1321 році втратив матір. Того ж року активно воював проти ворогів Вісконі, взявши в облогу Крему та Кремону, а потім захопив Лоді та П'яченцу. У травні 1322 році батько передав йому владу над Міланом. Він помер через місяць. Галеаццо I було обрано капітаном народу. У грудні народної асамблеєю проголошений синьйором Мілана. Але того ж року вимушений був залишити місто через повстання двоюрідного брата Лодрісіо Вісконті. Втім, незабаром того ж року при підтримці імператора Людовика IV Віттельсбах переміг війська Лодрісіо та папи римського Іоанн XXII.

У 1327 році молодший брат Галеаццо I — Марко, подеста Олександрії, звинуватив його в зраді імператору Людовику IV, переході на бік папи римського та вбивстві брата Стефана. Імператор повалив Галеаццо I, захопивши того в м. Монца, і відправив до в'язниці разом з братами Джованні і Лукіно. Після звільнення в березні 1328 року мешкав у м. Лукка при дворі Каструччіо Кастракані. Помер у містечку Пеша в серпні того ж року. Але його син Аццо зумів повернути владу родині.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Беатріче, донька Обіццо II Есте, синьбйора Феррари і Модени.

Діти:

  • Аццо (1302—1339), синьйор Мілану у 1328—1329 роках
  • Рікарда (1304—1361), дружина Томаса II, маркграфа Салуццо

2. Коханка

Діти:

  • Катерина, дружина Алаоне Спінола, генуезького аристократа

Джерела[ред. | ред. код]

  • Le grandi famiglie d'Europa: i Visconti, vol. 8, Mondadori, 1972.