Ганс-Йоахім Рамлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс-Йоахім Рамлов
нім. Hans-Joachim Rahmlow
Народився 18 жовтня 1909(1909-10-18)[1]
Стшеґом, Свідницький повіт, Республіка Польща[1]
Помер 13 червня 1967(1967-06-13) (57 років)
Діяльність офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна[1]
Військове звання Kapitänleutnant[d][1]
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Ганс-Йоахім Рамлов (нім. Hans-Joachim Rahmlow; 18 жовтня 1909, Штрігау13 червня 1967) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1928 року вступив на флот. З вересня 1939 року — командир роти 134-го морського артилерійського дивізіону, з січня 1940 року — 10-го запасного морського артилерійського дивізіону. В квітні-вересні 1940 року пройшов курс підводника, в жовтні-листопаді — командирську практику на підводному човні U-48. З 25 листопада 1940 по 6 квітня 1941 року — командир U-58, з 15 травня 1941 року — U-570. 23 серпня 1941 року вийшов у свій перший і останній похід. 27 серпня човен був пошкоджений глибинними бомбами британського бомбардувальника «Хадсон» і здався літаку. Всі 44 члени екіпажу були взяті в полон британським есмінцем «Барвелл», який був викликаний для порятунку екіпажу човна. Перед захопленням U-570 шифрувальна машина «Енігма» і блокноти з кодами були викинуті за борт, проте офіцер з «Барвелла» захопив документи і зашифровані повідомлення, які допомогли британцям розшифровувати повідомлення «Енігми».

Після прибуття в Ісландію Суд честі полонених, в який входив Отто Кречмер, визнав Рамлова і 1-го вахтового офіцера Бернгарда Берндта винними в боягузтві. Берндт спробував спокутувати провину і втік з табору для інтернованих, щоб саботувати U-570, проте був застрелений місцевими ополченцями. Згодом Карл Деніц у своєму військовому щоденнику відзначив, що рішення про капітуляцію човна прийняв Берндт, оскільки Рамлов в той момент був непритомним через отруєння газом з пошкоджених батарей.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 186. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1