Перегляд вихідного коду сторінки Годземба (герб)

{{Картка родового герба
|назва              = Годземба
|зображення         = POL COA Godziemba.svg
|зображення_розмір  = 250
|середній           = 
|середній_розмір    = 
|середній_підпис    = 
|малий              = 
|малий_розмір       = 
|малий_підпис       = 
|зображення2        = 
|зображення2_розмір = 
|зображення2_підпис = 
|зображення3        = 
|зображення3_розмір = 
|зображення3_підпис =
|перша_згадка       = 1363 (печатка)<br/>1403 (письмова згадка)
|нашоломник         = 
|корона             = 
|шолом              = 
|щит                = 
|щитотримачі        = 
|основа             = 
|девіз              = 
|роди               = 
|роди_заголовок     = 156 родів
|Альтернативні назви= 
|ранні_версії       = 
|міста              = 
}}

'''Годземба''' (альтернативні назви: ''Ґодзємба'', ''Годзамба'', ''Годзямба'', ''Годзємби'', ''Ямьольки-Годзємби'', ''Пінаріус'', ''Піні'', ''Три Сосни'', {{lang-pl|Godziemba, Godzamba, Godziąba, Godzięby, Jamiolki-Godzięby, Pinarius, Pini, Trzysośnie}}) — родовий герб польської, української, литовської та білоруської [[шляхта|шляхти]]. Згадується в найстарішому збереженому на сьогодні польському гербовнику ''Insignia seu clenodia Regis et Regni Poloniae'' [[Ян Длугош|Яна Длугоша]], написаному в 1464-1480 роках. Годземба є одним із 47 гербів, прийнятих (адоптованих) [[Бояри|боярами]] [[Литовці|литовськими]] під час [[Городельська унія|Городельської унії]] 1413 року. 

Найбільш поширеним герб був серед шляхти, осідлої в [[Берестя-Куявське|землях бжесцькій]], [[Добжинська земля|добжинській]], [[Каліш|каліській]] і [[Серадз|серадзькій]]. Найбільш відомими родами, що вживали герб Годземба, були ''Любранські'' і ''Домбські''. 

== Опис герба == 
=== Історичний опис ===
[[Ян Длугош]] залишив такий опис герба і його носіїв у своїй праці:

''Годземба, дерево зелене в червонім полі стоїть. Рід польський, в якому люди мудрі, але здатні на скупість.''

[[Каспер Несецький]], посилаючись на історичні праці [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]], [[Марцін Бельський|Марціна Бельського]] і [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], так описав герб в IV томі свого "Гербовника Польського":

''Має бути сосна з трьома верхів'ями зеленими, чи гілками, з яких одна в середині, дві по боках її, під тими двома дві гілки обтяті, одна з одної сторони, інша з другої, у сосни п'ять коренів, стоїть в чорвонім полі. В шоломі над короною муж в латах, в правій руці таку ж сосну тримає, як описано, лівою рукою притримує шаблю.''

Російський геральдист Олександр Лакієр залишив таке описання герба:

''В червоному полі зеленого кольору сосна з трьома на ній гілками і п'ятьма коренями, дві гілки знизу зсічені (відтяті). В нашоломнику озброєний воїн тримає в руці таку ж сосну. Початок цього герба відносять до XI століття й зображення на гербі пояснюють тим, що лицар Годземба, у війні з моравами, яку очолив краківський воєвода Сецех, дуже успішно захищався від ворогів вирваною з корінням сосною.''

=== Гербовник [[Королівство Польське (1815—1915)|Королівства Польського]] ===
Герб ГОДЗЕМБА: в щиті червоного поля, сосна з трьома верхів'ями й п'ятьма коренями. Над шоломом з короною воїн в латах й шапці з гострим кінцем, з такою ж як у щиті сосною в правій руці, а ліву приклав на руків'я меча.

Герб ГОДЗЕМБА II: в щиті, розсіченому горизонтально, в верхньому золотому полі білий орел, вправо, з голубим овальним щитом на грудях, на якому золота зірка. В нижній частині щита, в червоному полі, сосна з трьома верхів'ями й чотирма коренями. Над шоломом з короною золота шестикутна зірка.

=== Сучасний опис ===
На [[Геральдичний щит|щиті]] в червоному полі сосна природного кольору, з трьома кронами і п'ятьма коренями. В [[Нашоломник|клейноді]] половина лицаря в обладунках, тримаючого в правій руці таку саму сосну. [[Намет (геральдика)|Намет]] червоний, підбитий золотом.

== Історія ==
=== Найдавніші згадки ===
* 1403 рік — найстаріша відома згадка про герб в судових записах.
* 1451 рік — печатка ''Якуба з Зоравиці'', [[канонік]]а краківського.
* 1413 рік — внаслідок [[Городельська унія|Городельської унії]] з'явився у [[ВКЛ|Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському]]. Першим було [[Прийняття герба|прийнято до цього герба]] литовського боярина ''Станіслава Бутовтовича'' († 20 лютого 1428)

Герб був представлений серед інших польських гербів у ''Гербовнику Золотого Руна'' за 1433-1435 роки.

=== Еволюція візерунку ===
В судовому записі за 1487 рік і привілею короля [[Олександр Ягеллончик|Олександра]] за 1505 рік щит має золоте поле, на якому сосна з трьома кронами зеленими й п'ятьма коренями. 

=== Етимологія ===
[[Ян Длугош]] у своєму гербовнику описує герб під іменем Годзямба (Godzyamba) і подає золотий колір в сосни. Візерунок дерева є посиланням до [[Вісь світу|Дерева Життя]]. 

=== Гербова легенда ===  
На підставі праць [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] [[Каспер Несецький]] наводить так улегенду:

1094 року воєвода Кракова [[Сецех (пфальц-граф)|Сецех]] (Sieciech) виступив на чолі польської армії в Моравію, проте зустрів там сильний спротив. В бою польський лицар Годземба (Godziemba) втратив зброю. Один з ворогів бачачи його безпорадне становище погнався за ним. Годземба не розгубився й поскакав у сусідній ліс, вирвав з землі молоду сосну, й почав нею боронитись. Першим ударом ворог відтяв дві гілки соснові, але від того сосна стала тільки легшою і Годземба вдарив нею супротивника й звалив його з коня та впіймав і до воєводи Сецеха привів. У нагороду за свій вчинок йому був дарований герб із зображенням цієї сосни.

На підставі праць давньоримського історика [[Флавій Вопіск|Флавія Вопіска]] [[Каспер Несецький]] записав іншу легенду:

''Імператор [[Проб]] з Німецької Сарматії відібрав для свого війська 16 тисяч молодих людей, яких для кращого бойового навчання розподілив між своїх досвідчених воїнів. Задля видовищ і втіхи римлян цей імператор також наказав своїй кавалерії виривати з коренем здорові й високі дерева й звозити до Риму, щоб потім там на великій території їх до балок прив'язати та закопати в землю з корінням, ніби то великий ліс, який він подарував римлянам. Потім він наказав випустити в цей ліс тисячі страусів, оленів, сарн та іншої звірини, й дозволив простому люду ходити по цьому лісі й брати собі все те, що хто хотів. Деяким же сарматам, що працювали на облаштуванні того лісу, від імператора Проба була надана, в якості компенсації за працю, сосна в гербі, з яким вони повернулись на свою Вітчизну й рід свій там поширили.''

Після [[Городельська унія|Городельської унії]] 1413 року ряд гербів, в тому числі й Годземба були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 

== Роди ==
[[Тадеуш Гайль]] у своєму ''Гербовнику польському'' подає 245 прізвищ шляхетських [[рід|родів]] Речі Посполитої ([[Білорусь|Білорусі]], [[Україна|України]], [[Литва|Литви]] і [[Польща|Польщі]]), що користувались цим гербом:

'''А'''бервої (Aberwoj), Августини (Augustyn).

'''Б'''абські (Babski), Барти (Bart), Бартелі (Bartel), Бартлі (Bartl), Басаки (Basak), Бауми (Bauma), Бервольди (Bierwold), Бітольдовичі (Bitoldowicz), Блоницький (Błonicki), Босаковські (Bosakowski), Боумани (Bouman), Бохенські (Bocheński), Бутмановичі (Butmanowicz), Бутовичі (Butowicz), Бутовтовичі (Butowtowicz), Бутовцовичі (Butowcowicz), Буттмановичі (Buttmanowicz).

'''В'''анґлежи (Wanglerz), Варденські (Wardeński, Wardęski), Вардинські (Wardyński), Вариські (Waryski), Васучинські (Wasuczyński), Венгленські (Węgleński), Венглинські (Węgliński), Венецькі (Wieniecki), Виридарські (Wirydarski), Висоцькі (Wysocki), Вілями (Wilam), Вілямовичі (Wilamowicz), Вланські (Włański), Вожуцінські (Wożuciński), Вожучинські (Wożuczyński), Возуцінські (Wozuciński), Возучинські (Wozuczyński), Вольські (Wolski), Вонґлешинські (Wągleszyński), Вонсовські (Wąsowski), Вояжинські (Wojarzyński),  Вроченські (Wroczeński), Вянецькі (Wianiecki).

'''Г'''ардзини (Gardzyna), Гардзінські (Gardziński), Гедушицькі (Gieduszycki), Ґенсовські (Gęsowski), Геровські (Gierowski), Гловінські (Głowiński), Гловниські (Głowniski), Глусинські (Głusiński), Гоголевські (Gogolewski), Годебські (Godebski), Годзелинські (Godzieliński), Годземби (Godzemba, Godziemba), Годзінські (Godziński), Гожиковські (Gorzykowski), Гожицькі (Gorzycki), Гожковські (Gorzkowski), Голашевські (Gołaszewski), Ґонсовські (Gąsowski), Гораєвські (Gorajewski), Гославицькі (Gosławicki), Гославські (Gosławski), Гоцлавські (Gocławski), Гудиновичі (Gudynowicz), Гусинські (Gusiński).


'''Д'''айневичі (Dajniewicz), Дакневичі (Dakniewicz), Данелевичі (Danielewicz), Данеловичі (Daniełowicz), Дерслави (Dersław), Доброленцькі (Dobrołęcki), Долобовські (Dołobowski), Домбровські (Dąbrowski), Домбські (Dąbski, Dąmbski), Дружиковські (Drużykowski).

'''Є'''влоки (Jewłok)

'''Ж'''аленські (Żaleński), Жебровські (Żebrowski), Жеромські (Żeromski), Жоравецькі (Żorawiecki), Жоровські (Żorowski), Журавицькі (Żórawicki), Журавські (Żórawski, Żurawski), Журальські (Żuralski).

'''З'''алеські (Zaleski).

'''І'''гнатовичі (Ignatowicz, Ihnatowicz), Іншкевичі (Inszkiewicz), Іртищовичі (Irtyszczowicz).           

'''Й'''очі (Jocz).

'''К'''ампліци (Kamplica), Капличі (Kaplicz), Капліча (Kaplicza), Кіковські (Kikowski), Кіцькі (Кицькі) (Kicki), Кобелицькі (Kobielicki), Кобилецькі (Kobylecki), Ковалевські (Kowalewski), Ковальковські (Kowalkowski), Коральковські (Koralkowski), [[Корженівські|Ко(р)женівські]] та Ко(р)женевські (Korzeniewski), Ко(р)женянські (Korzeniański), Крептовичі (Kreptowicz), Кретовичі (Kretowicz), Крилинські (Kryliński), Куреки (Kurek), Кухар(ж)евські (Kucharzewski), Кухарські (Kucharski), Кшевські (Кржевські) (Krzewski).

'''Л'''авриновичі (Ławrynowicz), Ласкар(ж)і (Ласкаржиці) (Łaskarz, Łaskarzyc), Лихинські (Lichiński), Лієвські (Lijewski), Лубянські (Łubiański), Любанські (Lubański), Любчинські (Lubczyński), Люберадзькі (Luberadzki), Любянські (Lubiański), Любятовські (Lubiatowski), Люборадзькі (Luboradzki), Любранські (Lubrański), Ляскарі (Ласкари, Ласкаріси) (Laskary, Laskarys).

'''М'''азановські (Mazanowski), Малешевські (Maleszewski), Малиновські (Malinowski), Малишевичі (Małyszewicz), Малишинські (Małyszyński), Малишки (Małyszko), Малішевські (Maliszewski), Малушевичі (Małuszewicz), Менжинські (Mężyński), Мінтовти (Мінтовти-Чижі) (Mintowt, Mintowt-Czyż), Мулінські (Мулинські) (Muliński).

'''Н'''адаржицькі (Nadarzycki), Насьоловські (Nasiołowski), Нерліхи (Nerlich, Nierlich), Нехцяновські (Niechcianowski), Нехцянські (Niechciański), Низинські (Нізінські) (Niziński), Ніжинські (Niżyński), Нозинські (Noziński), Ножевські (Nożewski).

'''О'''борські (Oborski), Ожеповські (Ożepowski), Ольшовські (Olszowski), Оссовські (Ossowski).

'''П'''авловські (Pawłowski), Памовські (Pamowski), Паневські (Paniewski), Панцевичі (Pancewicz), Паньовські (Paniowski), Паркоші (Parkosz), Пашевичі (Paszewicz), Пашевські (Paszewski), Петрашевичі (Pietraszewicz), Петр(ж)иковські (Pietrzykowski), Подборські (Podborski), Поддембські (Poddembski), Поплавські (Popławski), Пошевиці (Poszewic), Пуцеки (Pucek), Пуцки (Pucko), Пучеки (Puczek), Пуневські (Puniewski), Пчолецькі (Pczołecki).

'''Р'''адецькі (Radecki), Редецькі (Redecki), Рижо (Ryżo), Рижі (Ryży), Русиновичі (Rusinowicz), Русиновські (Rusinowski).

'''С'''андецькі (Sandecki), Свєцімські (Świecimski), Свєцінські (Świeciński), Свєнціцькі (Święcicki), Свєнцімські (Święcimski), Свєнцінські (Święciński), Серавські (Sierawski), Скирмонти (Skirmont), Скшантка (Skrzantka), Скшонтка (Skrzątka), Скшечинські (Skrzeczyński), Скшент (Skrzęt), Скшента (Skrzęta), Славошевські (Sławoszewski), Славушевські (Sławuszewski), Сноповські (Snopowski), Собанські (Sobański), Сомовські (Somowski), Сондецькі (Sądecki), Сонча (Sącza), Соснковські (Sosnkowski), Сосновські (Sosnowski), Сосонко (Sosonko), Стачинські (Staczyński), Ста(р)жинські (Starzyński), Стемінські (Stemiński), Стеміські (Stemiski), Стерпінські (Sterpiński), Стрембовські (Strębowski), Стренковські (Strękowski), Стржалковські (Стшалковські) (Strzałkowski), Стирпейки (Styrpejko).

'''Т'''арговицькі (Targowicki), Тележинські (Teleżyński), Томашкевичі (Tomaszkiewicz), Тринковські (Trynkowski), Тудолти (Tudołt).

'''Ф'''алішовські (Faliszowski), Фальковські (Falkowski), Флямські (Flamski).

'''Х'''одовські (Chodowski), Ходоровські (Chodorowski).

'''Ц'''валіна (Cwalina), Цеханови (Цєхануви) (Ciechanów), Цехановські (Ciechanowski), Цибовичі (Cybowicz), Цимдацькі (Cymdacki), Цимермани (Cymerman), Циндацькі (Cyndacki). 

'''Ч'''арноцькі (Czarnocki), Чвалін (Czwalin), Чваліна (Czwalina), Чвалінські (Czwaliński), Чекани (Czekan), Чекановські (Czekanowski), Черкановичі (Czerkanowicz), Чижі (Czyż), Чижевичі (Czyżewicz), Чижевські (Czyżewski), Чиндацькі (Czyndacki).
 
'''Ш'''ишинські (Szyszyński).

'''Ю'''говські (Юховські) (Juhowski), Юковські (Jukowski), Юшкевичі (Juszkiewicz).  

'''Я'''гутовичі (Jagutowicz), Ямьолковські (Jamiołkowski), Янчевські (Janczewski).

Юрій Личковський у своїй праці з геральдики до цього списку додає ще один рід:

'''П'''анкевичі (Pankiewicz).

== Відомі представники ==
* Войцех Венглинський (Wojciech Węgliński) (1713-1785), [[староста]] длуґоленський, [[війт]] холмський (1771), [[підстолій]] буський, полковник гусарської хоругви булави польної коронної, каштелян холмський (1776-1785). 
* Лукаш Венглинський (Венгленський) (Łukasz Węgliński (Węgleński)) (†1784), [[чашник]] [[Красностав (Польща)|красноставський]] (17381-1752), [[стольник]] (1752-1770, 1771-1772), [[підчаший]] (1770-1771), [[хорунжий]] (1772-1775) і [[підкоморій]] (з 1775) [[Холм|холмський]].
* Онуфрій Венглинський (Onufry Węgliński), [[підстолій]] холмський (1778-1786), [[хорунжий]] красноставський (1786-1790), хорунжий холмський (1790-1795).
* Бенедикт Ян Вольський (Benedykt Jan Wolski) (†1736), [[мечник]] берестейський з 1703, [[войський]] [[Вільнюс|віленський]] (1712-1716), писар гродський віленський (1712-1720), сурогатор (заступник) гродський віленський (1720-1721), сурогатор земський віленський (1721-1722), підвоєвода віленський (1723-1727, 1735), [[хорунжий]] віленський (1727-1736).
* Ян Константи Вольський (Jan Konstanty Wolski), [[підчаший]] віленський (1681-1691), [[войський]] віленський (1690), писар гродський віленський (1690-1707). 
* [[Теодосій (Годебський)|Теодозій (Теофіл) Годебський]] (1686-1756), релігійний діяч, василіянин, представник [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]], єпископ Пінський і Турівський (1720—1730), Володимирський і Берестейський (1730—1756).
* [[Франциск Ксаверій Годебський|Францішек Ксаверій Годебський]] (1801-1869), польський письменник і журналіст.
* [[Ципріан Годебський (письменник)|Ципріан Годебський]] (1765-1809), польський поет, перекладач, публіцист, військовий діяч.
* [[Ципріан Годебський (скульптор)|Ципріан Годебський]] (1835-1909), польський скульптор.
* Адам Домбський (Adam Dąmbski) (†1660), [[стольник]] [[Берестя-Куявське|брестсько-куявський]] (1617-1640), [[каштелян]] слонський (1640-1651).
* Анджей Домський (Andrzej Dąmbski) (1550-1617), [[підстолій]] [[Берестя-Куявське|брестсько-куявський]] (1595-1602), каштелян конарсько-куявський (1602-1617).
* Анджей Домбський (†1734), [[хорунжий]] (1700-1714), [[підкоморій]] (1714-1715), [[каштелян]] (1715-1726) і [[Бжесць-Куявське воєводство|воєвода]] (1726-1734) [[Берестя-Куявське|брестсько-куявський]], сенатор-резидент (з 1718).
* Антоній Юзеф Домбський (Antoni Józef Dąmbski hrabia na Lubrańcu) (1706-1771)-граф ''на [[Любранець|Любранцю]]'', [[староста]] [[іновроцлав]]ський (1725-1740), дибовський і нехоровський, [[воєвода]] [[Бжесць-Куявське воєводство|брестсько-куявський]] (1734-1770).
* Антоній Войцех Домбський (Antoni Wojciech Dąmbski) (†1735), [[ловчий]] [[Познань|познанський]] (1720-1731), староста брестсько-куявський (1731-1734).
* Август Домбський (August Dąmbski) (бл.1730-1779)-граф ''на [[Любранець|Любранцю]]'', [[Крилаті гусари|гусарський]] полковник (1750), [[асесор]] королівських судів, староста дибовський і пшедецький, королівський [[камергер]] (1765), староста гостининський (1770).
* Густав Євстахій Домбський (Gustaw Eustachy Dąmbski (Dąbski)) (1799-1863), [[Пруссія|прусський]] граф (титул надано йому з братом Юліаном 19 вересня 1826), доктор з права, поручник піхоти, учасник [[Листопадове повстання (1830—1831)|листопадового повстання (1830-1831)]], кавалер ордена [[Virtuti Militari]], член парламенту в Берліні (Пруссія).
* Казимир Юзеф Домбський (Kazimierz Józef Dąmbski) (1701-1765), королівський [[підкоморій]] (1729-1730), [[стольник]] брестсько-куявський (1730-1737), [[хорунжий надвірний коронний]] (1737-1738), [[підчаший великий коронний]] (1738-1748), [[чашник великий коронний]] (1748-1756), воєвода [[серадз]]ький (1756-1765).  
* Юзеф Домбський (Józef Dąmbski) (†1793), староста карачинський, [[Земський суд|суддя земський]] [[летичів]]ський (1767), каштелян [[буськ]]ий (з 1785). 
* Юзеф Войцех Домбський (Józef Wojciech Dąmbski) (1713-1778), хорунжий брестсько-куявський (1740-1755), каштелян [[Коваль (місто)|ковальський]] (1755-1778).
* Ян Домбський (Jan Dąmbski), каштелян [[Іновлудз|іновлодський]] (з 1621).
* Ян Домбський (†1723), [[мечник]] іновроцлавський (1688), каштелян конарсько-куявський (1688-1723).
* Ян Ігнацій Домбський (Jan Ignacy Dąmbski) (1740-1826), [[Барська конфедерація|конфедерат барський]], писар скарбовий коронний (з 1783), полковник [[Національна кавалерія|кавалерії народової]] (1789), ревізор коронного скарбу (1786-1792), королівський [[камергер]] (1790).
* Ян Миколай Домбський (Jan Mikołaj Dąmbski) (†1707), [[мечник]] [[іновроцлав]]ський, [[хорунжий надвірний коронний]] (1697-1702), каштелян войницький (1702-1707).
* Ян Станіслав Домбський (1630-1687), [[підстолій]] іновроцлавський (з 1655), каштелян конарсько-куявський (1682-1687).
* Ян Хреститель Домбський (Jan Chrzciciel Dąmbski) (1731-1812), полковник (1757), генерал-майор і генерал-ад'ютант коронного війська, генерал-інспектор коронної кавалерії (1779-1781), каштелян конарсько-куявський (1782-1783), ковальський (1783), останній каштелян іновроцлавський (1783-1795). 
* Ян Шимон Домбський (Jan Szymon Dąmbski) (†1660), [[чашник]] іновроцлавський (1630-1635), каштелян конарсько-куявський (1635-1643), [[Берестя-Куявське|брестсько-куявський]] (1643-1660), сенатор-резидент з 1641, [[шафар]] [[Берестя-Куявське|брестсько-куявського]] воєводства (1648). 
* Яцентій (Яцек) Домбський з Домб'я (Jacenty (Jacek) Dąmbski z Dąbia) (†1676), [[канонік]] [[Гнезно|гнезненської]] катедральної капітули (1645-1659), каштелян конарсько-ленчицький (1659-1663) і [[Беч (місто)|бецький]] (1663-1676).
* Анджей Ласкарж (Ласкаржиць) з Гославиць (Andrzej Łaskarz z Gosławic (Łaskarzyc, Laskary)) (1362-1426), єпископ [[Познань|познанський]] (1414-1426), дипломат.
* Миколай Любранський (Гардзіна-Любранський) з [[Любранець|Любранця]] (Mikołaj Gardzina-Lubrański z Lubrańca) (бл.1460-1524), надвірний хорунжий з 1486, [[войський]] [[Ленчиця|ленчицький]] (1489-1504), [[каштелян]] спицімірський (1492-1494), лондський (1494-1500), [[Гнезно|гнезненський]] (1501), воєвода [[Каліш|каліський]] (1501-1511), [[Познанські воєводи|познанський]] (1511-1524).  
* Ян Любранський (Jan Lubrański) (1456-1520), єпископ [[Плоцьк (Польща)|плоцький]] (1497-1498), [[Познань|познанський]] (1498-1520). 
* Антоній Радецький (Antoni Radecki) (†1737), [[хорунжий]] [[Городло|городельський]] (1703-1735), [[каштелян]] [[любачів]]ський (1735-1737), [[підкоморій]] [[белз]]ький (1718), [[Каптурові суди|суддя каптуровий]] [[Белзьке воєводство|воєводства белзького]] (1733).
* [[Казімеж Соснковський]] (1885-1969), віце-міністр (1919-1920) і міністр (1920-1924) військових справ Польщі, [[генерал броні]] [[Військо Польське (Друга Польська Республіка)|Війська Польського]] (1936), Головнокомандувач Збройних Сил Польщі (1943-1944).
* Василь Богданович Чиж (Wasyl Bohdanowicz Czyż) (†1538), [[конюший великий литовський]] (1524).
* Кшиштоф Мінтовт Чиж (Krzysztof Mintowt Czyż) (†1686), [[підчаший]] [[Мстислав (місто)|мстиславський]] (1666-1678), [[стольник]] [[смоленськ]]ий (1678).

== Джерела ==
* [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=1147&dirids=1  Jan Długosz "Insignia seu Cleinodia Regis et Regni Poloniae", Wydanie: Z. Celichowski, Poznań 1885] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130820073413/http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=1147&dirids=1 |date=20 серпня 2013 }}, 
* Andrzej Kulikowski "Wielki herbarz rodów polskich" Świat Książki Warszawa 2005 s.200 - 201. 
* [http://ebuw.uw.edu.pl/Content/229/directory.djvu  Franciszek Piekosiński: ''Heraldyka polska wieków średnich'', Kraków, 1899] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131003041756/http://ebuw.uw.edu.pl/Content/229/directory.djvu |date=3 жовтня 2013 }}

{{Герби Городельської унії}}

[[Категорія:Українські родові герби]]
[[Категорія:Польські родові герби]]
[[Категорія:Литовські родові герби]]