Головний Кавказький хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Головний, або водороздільний Кавказький хребет — гірський хребет в системі Великого Кавказу, в його вісевій частині. Простягається на 1 200 км із заходу на схід від Чорного до Каспійського моря і є водорозділом річок стікаючих на північ (басейни Кубані, Терека, Сулака) і на південь (басейни Кодорі, Інгурі, Ріоні, Кури та інших). Кавказький хребет утворює безперервний гірський ланцюг шириною близько 180 км і ділить Кавказ на дві частини: Передкавказзя (Північний Кавказ) і Закавказзя.

Панорама середньої частини хребта.

Максимальна висота 5 068 м (гора Шхара). Льодовики.

Гірська система, в яку входить Головний Кавказький хребет (або Великий Кавказький хребет), іменується Великим Кавказом, на відміну від Малого Кавказу - великого нагір'я, розташованого на південь від долин Ріоні і Кури і пов'язаного безпосередньо з височинами Західної Азії.

Література[ред. | ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 131(рос.)