Гордієнко Олексій Федорович

Гордієнко Олексій Федорович
Народився	16 серпня 1929(1929-08-16) село Дмухайлівка, тепер Магдалинівського району Дніпропетровської області
Помер	7 липня 2010(2010-07-07) (80 років) місто Миколаїв
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Федорович Гордієнко (нар. 16 серпня 1929(19290816), село Дмухайлівка, тепер Магдалинівського району Дніпропетровської області — 7 липня 2010, Миколаїв) — український радянський партійний діяч. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 р.

Біографія

У 1949 році закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту. У 1949—1950 роках — електромонтажник на Закавказькій залізниці.

У 1950—1953 роках — служба у Радянській армії.

У 1953—1960 роках — електромонтер, бригадир електриків, майстер, начальник цеху Дніпропетровського заводу металовиробів.

Член КПРС з 1957 року.

У 1960 році закінчив Український заочний політехнічний інститут у місті Харкові, інженер-електромеханік.

У 1960—1963 роках — секретар партійного комітету Дніпропетровського заводу металовиробів.

У 1963—1969 роках — голова Амур-Нижньодніпровського районного комітету народного контролю; 2-й секретар Амур-Нижньодніпровського районного комітету КПУ міста Дніпропетровська; завідувач організаційного відділу Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У 1969—1973 роках — 1-й секретар Індустріального районного комітету КПУ міста Дніпропетровська.

У 1973—1975 роках — 2-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У квітні 1975—1983 роках — 1-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

Закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1983 році — інспектор ЦК КПУ.

У липні 1983 — 1989 року — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 1989 року — завідувач відділу зовнішньоекономічних відносин при Миколаївському обласному виконавчому комітеті.

Потім — на пенсії у місті Миколаєві.

Нагороди

• три ордени Трудового Червоного Прапора
• три медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
• почесний громадянин міста Кам'янське (Дніпродзержинська)

Посилання

• [1]
• [2]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}