Фонд громади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фонди громад — неурядові благодійні структури, призначення яких полягає в підвищенні якості життя громад, на території яких поширюється їхня діяльність. Фонди громад визначають потреби місцевої громади, заохочують благодійні пожертви і накопичують кошти, з яких надають гранти на впровадження ініціатив з вирішення соціально важливих місцевих проблем.[1]

Перший фонд громади був заснований Фредиріком Гофом у Клівленді, США в 1914 році, котрий функціонує під назвою Фонд Клівленду. Перштй Фонд громади Канади з'явився у 1921 році. Починаючи з 1980-х років фонди громад були створені майже у кожній країні світу.

Розвитком Фондів громад в Україні займається Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» (скорочено — ІСАР «Єднання») за сприяння фонду Чарльза Стюарда Мотта.[2] В рамках програми «Школа Фондів Громад» на території України діють 24 фонди громади, як у великих містах так і у регіональних центрах.

У 2010 році представники ІГС назвали основні та бажані ознаки й характеристики фондів громад в Україні. Результати даного опитування були опубліковані у 2013 році під назвою «Базові ознаки фонду громади»[3] Основними ознаками фонду:

  • Чітко визначена територія діяльності;
  • Самоврядність на основі представництва;
  • Місцеві джерела підтримки;
  • Розвиток благодійності в громаді;
  • Перерозподіл фінансових ресурсів.

Фонди громад можуть прямо чи опосередковано брати участь у створенні Програм економічного і соціального розвитку муніципалітету чи ОТГ, які у деяких країнах є обов'язковими для створення кожним муніципалітетом, наприклад у Словаччині [4]


Фондування територіальними громадами - це збір та управління фінансовими ресурсами відповідними фондами (цільовими пулами фінансових ресурсів) на рівні конкретної громади для подальшого сприяння місцевому розвитку або підтримки цільових ініціатив громад.[5]

Це один з найпростіших і в той же час досить ефективних інструментів для забезпечення сталого та постійного економічного та соціально-культурного росту, який при цьому є доступним на місцевому рівні. Особливо цікавим та привабливим він є в аспекті відносно незначних затрат на його створення (запуску) та кількості зусиль на подальше залучення фінансових ресурсів. Фондування місцевими громадами є важливим акумулюючим фінансовим механізмом для їхнього зміцнення, саме цей вид залучення фінансових ресурсів та подальшого фінансування дає змогу місцевим громадам брати активну участь у розв'язанні своїх власних потреб і залучати ресурси для реалізації проєктів, що сприяють поліпшенню регіонального життя та розвитку економіки, інфраструктури, освіти, культури тощо.

Фізично фондування територіальними громадами - це сукупність діяльності місцевих благодійних фондів [6], яка спирається на співпрацю між місцевим самоврядуванням, регіональним бізнесом та іноземними донорами.

Успішний розвиток територіальних громад у економічній, соціальній та екологічній сферах безпосередньо залежить  від  достатності фінансування відповідних проєктів та програм, які зазвичай мають на меті :

- сталий розвиток місцевих громад;

  - зміцнення соціальної сфери;

- створення нових робочих місць;

- поліпшення місцевої інфраструктури;

- екологічна стійкість громад;

- інноваційні  технології;

- стартапи;

  Враховуючи той факт, що фінансування вищевказаних напрямків з державного чи місцевого бюджету у більшості випадків є недостатнім, практично завжди виникає потреба у додаткових джерелах підтримки пріоритетних сфер на місцях, саме на це і "націлене" фондування територіальними громадами.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]
  2. [2]
  3. [3]
  4. Poliak, Ladislav (2014). "The role of community foundations in local development – Slovak experience" (PDF). Košice, Slovakia.
  5. Дубовик, Андрій (2024). Фондування територіальними громадами - моделі, ресурси, функціонування (PDF). с. 3, 11, 12, 17, 18, 19.
  6. Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". https://zakon.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 2024. Процитовано 09. червня 2024.