Гужовський Яків Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Олександрович Гужовський
Народився 1861(1861)
Ніжинський повіт,Чернігівська губернія
Помер 22 вересня 1940(1940-09-22)
Чернігів
Громадянство Росія РосіяСРСР СРСР
Національність Українець
Діяльність політик
Посада депутат Державної думи Російської імперії[d]
Партія Конституційно-демократична партія (Росія), Народна воля

Яків Олександрович Гужовський варіант написання прізвища Гужевський (1861 — 22 вересня 1940 року) — депутат Державної думи I скликання від Чернігівської губернії.

Біографія[ред. | ред. код]

За походженням селянин-козак Ніжинського повіту Чернігівської губернії. Сім'я була дуже бідна[1]. За віросповіданням православний. Закінчив двокласне міністерське училище[1]. Подальшу освіту здобув у Чернігівській учительській семінарії. З 1890 по 1894 [1] був сільським вчителем. В юності був прихильником "Народної волі"[2]. Потім служив агентом земського страхування Ніжинського повіту. Одне триріччя було повітовим голосним, але на наступне триріччя було викреслено губернатором зі списку голосних[1]. Як член ревізійної комісії брав участь у розкритті зловживань і розтрат у повітовій земській управі. Творець низки гуртків для самоосвіти. Його учням були притаманні ліві погляди, внаслідок чого 9 січня 1906 року після безрезультатного обшуку Гужовський був ув'язнений[1]. У день виборів дізнався, що мав бути засланий до Тобольської губернії[1]. Хоча визначав своє становище у політичному спектрі "лівіше к.д.", після виборів виступив у партію "народної свободи" .

15 квітня 1906 р. обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборщиків Чернігівських губернських виборчих зборів. Входив до фракції кадетів, а також відвідував засідання Трудової групи. Самі трудовики Гужовського до своєї фракції не зараховували, а відносили його до кадетів[3]. Підписав законопроект «Про недоторканність членів Державної думи».

Подальша доля детально невідома.

Помер 22 вересня 1940 року у Чернігові. .

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. С. 91.
  2. Бойович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Первый созыв. М, 1906 С. 396.
  3. И. Бонч-Осмоловский (сост.). Работы Первой Государственной Думы. Издание Санкт-Петербургского комитета Трудовой Группы. Ред. С. И. Бондарев. СПб.: Типогр. Т-ва «Дело». 1906. С. 488.