Гурген II Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гурген II Великий
груз. გურგენ II დიდი
Помер 941
Батько Адарнасе III (князь Тао)
Діти Bagrationi unnamedd

Гурген II Великий (груз. გურგენ დიდი д/н — 14 лютого 941) — еріставт-еріставі (князь князів) Верхнього Тао і Кларджеті в 918941 роках. Зумів об'єднати більшість грузинських земель, боровся з мусульманськими володарями Вірменією та Візантією. Став останнім представником гілки Таоських Багратіоні, після смерті якого землі долучилися до царя Ашота II, сприявши цим консолідації Грузії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Багратіоні. Другий син Адарнасе III, князя Верхнього Тао. Дитиною у 896 році втратив батька. Згодом виховувався при дворі свого стрийка — еріставт-еріставі Ашота I. Після смерті останнього 918 року успадкував усі його володіння. Отримав від Візантії титул магістра.

Спрямував зусилля на розширення власних володінь. Спочатку зміцнив союз з Ашотом, еріставт-еріставі Кларджеті, оженившись на його доньці. Згодом зумів підкорити області Джавахетія, Аджарія і Нігалі. Йому також вдалося захопити замок Артануджі, який 920 року успішно відбив від візантійського війська, об'єднавши усіх Багратіоні. Останні заявили про перехід на бік Багдадського халіфату у випадку подальших агресивних дій Візантії. Імператору Роману I довелося відступити.

923 року підтримав повстання Баграта проти його брата — абхазького царя Георгія II. Спочатку Гурген II домігся коронації Баграта. Але зрештою вони не змогли здолати Георгія II. Війна припинилася 930 року зі смертю Баграта II.

Водночас у 915—921 роках воював з Ашотом II, царем Вірменії, за область Самшвілде. Втім зрештою вимушений був її залишити. При цьому захопив замок.

Десь між 923 і 930 роками він відняв Кларджеті у свого тестя Ашота, надавши йому натомість західну частину Джавахеті і Аджарії. В результаті вперше з 870 року було об'єднано Тао і Кларджеті. 939 року після смерті тестя (останнього серед Кларджетських Багратіоні) повернув до себе усі ці землі.

Помер 941 року, ставши останнім представником гілки таоських з Багратіоні. Його володіння отримали Баграт I і Ашот II з лінії Старших Багратіоні.

Меценатство[ред. | ред. код]

Гурген був покровителем місцевих чернечих громад і керував будівництвом нового собору в Хандзті. Гурген був енергійним правителем і внаслідок чого накопичив в своїх руках багато влади, правлячи Верхнім Тао, частинами Кларджеті і Джавахеті, а також Аджарією та Нігай. Розширення його територій відбувалося за рахунок його двоюрідних братів і сусідів. Таким чином, [1].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — донька Ашота, еріставт-еріставі Кларджеті

Діти:

  • донька, дружина Абаса I, царя Вірменії
  • донька, дружина Баграта II, співцаря Абхазії

Джерела[ред. | ред. код]

  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990