Гідравлічна теорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гідравлічна (іригаційна) теорія походження держави (К. Вітфогель) — теорія, що пояснює виникнення держави необхідністю організовувати великі маси людей для будівництва іригаційних споруд (каналів, дамб, водопідйомників тощо).[1] Автор теорії - К. Віттфогель. [2] Одна з провідних теорій державогенезу.

Теорія претендує на пояснення процесів формування держав у країнах з природними умовами, де питання забезпечення водою було життєво вирішальним.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Згідно з концепцією Віттфогеля, іригаційний спосіб землеробства є найбільш імовірною відповіддю доіндустріального суспільства на труднощі ведення господарства в умовах посушливого клімату. Пов'язана з цим способом господарства необхідність організованих колективних робіт призводить до розвитку бюрократії і, як наслідок, до посилення авторитаризму. Так виникає східна деспотія, або «гідравлічна держава» (hydraulic state) - особливий вид громадського устрою, що відрізняється крайнім антигуманізмом і нездатністю до прогресу.

Іригаційні роботи пов'язані не тільки із забезпеченням достатньої кількості води, але і з захистом від занадто великої її кількості (дамби, дренаж і т. п.). Усі ці операції, на думку Віттфогеля, вимагають підпорядкування основної маси населення невеликій кількості функціонерів. «Ефективне управління цими роботами вимагає створення організаційної системи, що включає в себе або все населення країни, або, щонайменше, його найбільш активну частину. У результаті ті, хто контролює цю систему, мають унікальні можливості для досягнення вищої політичної влади».

Слід зазначити, що виділенню класу функціонерів сприяє також і необхідність ведення календаря і астрономічних спостережень. У стародавніх іригаційних державах бюрократія тісно пов'язана з жрецтвом (це можуть бути одні і ті ж люди, як у Стародавньому Єгипті чи Китаї).

Так виникає гідравлічна (hydraulic) держава - найпоширеніша форма громадського устрою протягом більшої частини людської історії.[3]

Теорія ґрунтується на конкретних історичних фактах та може претендувати на локальний характер, тобто служити для пояснення процесу походження держави в регіонах з жарким кліматом. Проте вона не пояснює перебіг цього процесу в інших регіонах земної кулі.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навч. посіб.. — К.: Знання, 2008. — с. 56
  2. К. Виттфогель — современный немецкий ученый. Соч. «Восточный деспотизм»
  3. Теория гидравлического государства К. Виттфогеля и ее современная критика/ К. Галеев/ Социологическое обозрение.
  4. Кашанина, Татьяна Васильевна /Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы [Текст] : учеб. пособие / Т. В. Кашанина. - М. : Юрист, 1999. - 334 с.

Література[ред.ред. код]

  • Теорія держави і права. Посібник для підготовки до державних іспитів. За загальною редакцією О. В. Петришина. Харків «Право» 2012
  • Крестовська Н. М., Цвіркун О. Ф. Історія вчень про державу і право. Навчальний посібник. Харків «Одіссей» 2008
  • Г. Г. Демиденко .Історія вчень про державу і право. Підручник. Харків: КОНСУМ 2004
  • Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. Історія вчень про державу і право. Курс лекцій. За загальною редакцією В. В. Копєйчикова. Київ. Юрінком Інтер 1997
  • Оборотов Ю. М., Крестовська Н. М.,Крижанівський А. Ф., Матвєєва Л.Г . Теорія держави і права. Харків «Одіссей» 2007
  • Ю. А. Ведєрніков, А. В. Папірна . Теорія держави і права. Навчальний посібник.. Київ «Знання» 2008