Гідравлічний ухил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гідравлі́чний у́хил — величина спаду лінії повного напору потоку рідини на одиницю довжини потоку і є характеристикою втрати напору (питомої механічної енергії) на одиниці довжини.

Гідравлічний ухил можна визначити за формулою:

,

де hW — спад лінії повного напору на довжині L потоку.

З врахуванням величини втрати напору, вираженої через рівняння Бернуллі для реальних потоків в'язких рідин, гідравлічний ухил на довжині L між перерізами 1 і 2 становить:

де  — висота положення потоку у перерізах 1 і 2, відповідно;

 — тиск у перерізах 1 і 2 потоку;
 — середня швидкість потоку у перерізах 1 і 2 потоку;
 — коефіцієнти кінетичної енергії (коефіцієнти Коріоліса) у відповідних перерізах потоку.

Вирази і називаються повними напорами у відповідних перерізах потоку.

Поняття і значення гідравлічного ухилу найчастіше використовується у формулах Манінга та Шезі при розрахунку безнапірних потоків.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Левицький Б. Ф., Лещій Н. П. Гідравліка. Загальний курс. — Львів: Світ, 1994. — 264с. ISBN 5-7773-0158-4
  • Константінов Ю. М., Гіжа О. О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник. — К.: Вища школа, 2002. — 277с.: іл. ISBN 966-642-093-7
  • Кулінченко В. Р. Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід: Підручник. — Київ: Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. — 616с. ISBN 966-8347-38-2
  • Колчунов В. І. Теоретична та прикладна гідромеханіка: Навч. Посібник. — К.: НАУ, 2004. — 336с. ISBN 966-598-174-9

Посилання[ред. | ред. код]